Татусю
Ти відслужив своє, в дорозі розпатравсь, Кирзовий чоботе, Що у тобі я скніла, мов стопа, Зо тридцять літ, убога й біла: Й чихнуть не сміла. Татусю, я би мала тебе вбити! Та ти пішов – і зась тебе вернути – Кремезний, Богом важкий сак, Химерний ідол із ноги культею, Невблàганною, мов судді печать, І ...