кожен день я намагаюся вирости хоча б на пару сантиметрів
мене переслідують біди в вигляді гучних оркестрів
я ніби в цирку де всі грають свої ролі,
клоунів,тварин,які не йдуть проти долі

душі голі,розп’яті на хресті
для нового болю відкриваються двері,
розп‘яті на хресті,значить ви святі ?
тоді струмлю вам в серце ще стріла золоті

будете помирати на самоті.
кричали,бог допоможе,де ж він?
діти жорстоко помирають від війни,
але ви і далі продовжуєте в нього вірити

через це маю сильний біль,тому приймаю анальгін
він не допомогає,бо на душі в мене сплін.
дзвін,дзвін в голові
скільки мертвих людей,постраждалих поколінь.

але ми ж віримо бога та сподіваємося на допомогу,
щось як в якості перемоги.
граємо інші ролі.
вони ж не наші,так навіщо?

в чому сенс всіх наших дій?
в чому сенс ваших емоціях,якщо кожен день повно ліцемірь?
брехливі істоти