Telegram-канал "Павло Пігуль|вірші" — @ppihul

Павло Пігуль|вірші

7 Nov 2022, 21:07

Земля сира,
і мерзнеш до кісток,
цілує мокро мряка
в темінь дня.
Це тінь, відбиток літа,
не листок.
Лежить й не вірить,
що колись була весна.

І ми такі, як він:
буває в'янем,
буває вітер хлище
в наші скроні.
Щоб бути від життя
безмежно п'яним,
достатньо дочекатись
на пероні.

І осінь,
знов розквітне, а зима,
зігріє ніс,
і закружляє в танці.
Була вона сумна,
була сама,
і мерзла, бо ніхто
не грів їй пальці.

Коли навколо смутку
сіра шерсть,
згадай усіх, усе,
хай не лякає.
Життя - це не про те,
щоб скласти тест,
воно про тих, хто їде
й хто чекає.

#вірш
7.11.2022

32 0 0 9

Павло Пігуль|вірші

3 Nov 2022, 21:23

Ми вирішили перевикласти цей вірш з неймовірною ілюстрацією, яку зробив для нас талановитий, як три Рубенси одночасно @subdel
Коли цей вірш був викладений вперше - наші Збройні Сили звільняли Харківщину. Зараз ми всі чекаємо деокупацію Херсона і новий ''жест доброї волі''.

Підтримуйте ЗСУ! Сьогодні, як ніколи, важлива кожна копійка. Підтримуйте "Повернись Живим", "БФ Сергія Притули", перевірених волонтерів. Фронт рухається, і кожен день у наших військових виникають нові потреби. Волонтерська допомога - це наша стратегічна перевага над ворогом. Ви також можете підтримати наш проєкт. 100% зібраних коштів ми перераховуємо ЗСУ. Зробити внесок можна за реквізитами:
https://send.monobank.ua/jar/AGBf5WVdjG Банка Монобанк
5375 4114 0775 0145 Монобанк
5168 7450 1625 5322 ПриватБанк
pihulpavlo@gmail.com PayPal

Безпечний переказ коштів

Надсилайте безкоштовно та безпечно кошти

64 0 0 10

Павло Пігуль|вірші

3 Nov 2022, 21:21

не можна знеструмити душі -
ви тільки нас робите зліше,
коли тeрopиcтa душать,
в країні стає світліше

від щастя бабусі іскряться,
несуть триколори в смітник,
заходяться в танець вальсом,
бо страх розчинився, зник

коли тeрopиcтa душать,
він вічно блукає у фальші,
скаже, губи надувши,
що він так ламає нам пальці

що це він не впав, а приліг,
що в нього усе під контролем,
в паперах він єдиноріг,
а в дзеркалі є бридким тролем

та нас не відключиш, як світло,
дорога одна - вперед,
ця квітка тільки розквітла,
та скоро збиратимем мед

багаття палають жаром,
і наш синьо-жовтий стяг,
вже з'явиться, незабаром,
у вкрадених селах й містах

art: @subdel

#вірш
11.09.2022

57 0 0 15

Павло Пігуль|вірші

2 Nov 2022, 22:35

ось так би на дві годинки,
за графіком, вимкнути душу,
розкластися на цеглинки,
сховатись з ногами в мушлю

ось так би на дві годинки,
за графіком, стати собою,
як в місячнім світлі будинки,
стояти тихенько стіною

вдихнути на повні груди,
хоч раз на годину чи дві,
зібрати шматки звідусюди,
і скластися знову у сні

не тліти і не мерехтіти,
лишатись собою в вогні,
примкнутись кудись чи подітись,
хоча б на годинку чи дві

та смуток, на жаль, це не світло,
він палить зсередини нас,
все тліє при ньому, не квітне,
і має не графік - весь час

не вийде втекти чи забути,
відомо це тільки тобі,
за графіком вимкнуть лиш світло,
а смуток не вимкнути, ні

#вірш
02.11.2022

69 0 1 21

Павло Пігуль|вірші

31 Oct 2022, 23:07

дихати в долоні
тихо,
в такт,
вити з вітром,
що несе морози,
раді,
що приходить
листопад,
хай несе він сміх
та згубить сльози

листопаде,
стукай у вікно,
не пущу до хати -
гляну в очі,
ми з тобою
бачились давно,
нащо з днів ти,
знову,
робиш ночі?

я тебе зустріну
при свічках,
темномокрий,
чорносірий місяць,
ти, тепер,
не викликаєш страх,
сядь зі мною поруч
і посмійся

нам, тепер,
не ворог листопад,
він настав,
скоріш ховай долоні,
якщо чуєш
гомін канонад,
ще й надії
обігріє промінь

#вірш
31.10.2022

70 0 1 19

Павло Пігуль|вірші

24 Oct 2022, 21:41

Є рани,
настільки глибокі,
що зникнеш у них,
як поглянеш.
Не вистачить
й сотні років,
таке не друкує
глянець.

Про них
не розкажуть по світу,
сховають
на видному місці,
як тінь,
що крокує за світлом,
чи кішку
в дитячій колисці.

Не йде вже
з них кров - застигла,
чорніє,
неначе вугілля.
Хто матиме
ложку із срібла,
а когось
чекатиме рі́лля.

Давай,
мої-твої рани,
з'єднаємо
в більшу одну.
Разом
не страшні океани,
пізнаємо вдвох
глибину.

#вірш
24.10.2022

118 0 3 16

Павло Пігуль|вірші

23 Oct 2022, 20:27

Привіт! Мене звати Павло Пігуль, і ви знаходитесь на моїй творчій сторінці. Я давно пишу вірші та прозу, але я ніколи не викладав їх у мережу. Та з початком повномасштабної війни російської терористичної федерації проти України, я шукав способи, як можна підтримати наше військо. І моя дівчина порадила мені викладати вірші в інтернет та таким чином збирати кошти для ЗСУ. Це була неймовірна ідея!

Завдяки віршам ми вже зібрали 137508 гривень. І всі ці кошти ми передали ЗСУ. За цей час ми зібрали гроші на автівку, коптер, підтримали багато зборів для різних підрозділів та перераховували кошти до найбільших в Україні фондів. Всі звіти є на сторінці в Інстаграм.

І це все завдяки вам.

Я ніколи не міг повірити в те, що моя творчість зможе приносити таку користь. Це вже не кажучи про величезну кількість відгуків на вірші, які змогли знайти своє місце у серцях читачів.

Над чим я працюю зараз?
- Я продовжую працювати над розвитком проєкту з віршами.
- Закінчую роботу над своєю першою прозовою книгою (фрагменти будуть публікуватися тут).
- Скоро буде анонсована участь у новому літературному проєкті.
- Ще більше віршів та дописів з думками саме для спільноти в телеграмі.

Я неймовірно вдячний всім і кожному, хто повірив у мене, і подарував мені можливість займатися улюбленою справою. Далі - більше.

Реквізити для підтримки (100% донатів будуть передані ЗСУ):
https://send.monobank.ua/jar/AGBf5WVdjG Банка Монобанк (чи по номеру картки Банки 5375 4112 0232 8949)
5375 4114 0775 0145 Монобанк
5168 7450 1625 5322 ПриватБанк
5375 4188 0442 0974 Монобанк (USD)
5375 4199 0307 6287 Монобанк (EUR)
pihulpavlo@gmail.com PayPal
5226 9241 8799 2530 Payoneer

Безпечний переказ коштів

Надсилайте безкоштовно та безпечно кошти

103 0 2 8 11

Павло Пігуль|вірші

21 Oct 2022, 19:59

рожеві хмари в небі -
на мороз,
рожеві мрії -
на розчарування
хай збреше,
як школяр, сумний прогноз,
хай мрія буде перша,
не остання

звалилось за ніч листя,
як завжди,
звалився з ніг двірник,
з мітлою в парі,
зібрали речі зрадники -
дрозди,
шукають не холодні -
теплі хмари

мороз кусає,
наче цуценя,
та скоро він, як вовк,
покаже зуби,
здавалося,
що влітку закуняв,
тепер тремтиш,
бо скоро буде грудень

та душі не такі крихкі,
як лід,
чого боятись тим,
хто ще палає?
це тим, хто йде до нас,
боятись слід,
і тим сліпим рабам,
що нас не знають

#вірш
21.10.2022

102 0 2 20

Павло Пігуль|вірші

19 Oct 2022, 20:24

там, де кружляє останній листок,
сніг, там де сходить, чи тільки почався,
де бджоли зібрали з квіток весь пилок,
день без тривог вже тебе зачекався

вдягнений в шорти, чобóти та бриль,
дивний такий, але рідний, як батько,
знає і чув, майже все, про твій біль,
тож захопив із собою горнятка

прийдеш до нього і мовчки кивнеш,
все зрозуміє, слова - це занадто,
очі палають, в них жар від пожеж,
гляне у них, та ще й так винувато

що то в горнятку так палить-пече?
сльози пролиті, солоная кров?
спробуєш - кава, смак звичних речей,
все, наче вперше ти спробуєш знов

буде ще день без тривог та новин,
сірий, як миша, якої боялись,
все повернеться у русло та плин,
все чим жили та усе чим займались

день буде тихим, і небо без хмар,
тільки на серці залишиться туга,
не заховатись ніде від примар,
що переорюють душу, мов плугом

#вірш
19.10.2022

109 0 1 22

Павло Пігуль|вірші

17 Oct 2022, 21:33

понеділок,
вибухи,
сирени,
навчання,
робота,
кава,
жах,
може й мали ми колись проблеми -
все тепер лиш недотепний жарт

сон страшний, який не йде по ночі,
прокидайся, щоб там не було,
хай сльозами знову вкриті очі,
чи підлогу вкрило бите скло

понеділок,
звіт,
диплом,
уроки,
жити треба,
треба,
але як?
далі йти, малі робити кроки,
щоб не здатись, не згубити шлях

тільки жити, жити, попри все,
нас живих боїться люто ворог,
не лякає більше й не трясе,
хай би що не ніс в собі вівторок

#вірш
17.10.2022

91 0 3 18

Павло Пігуль|вірші

14 Oct 2022, 16:20

Тільки вам довіряють усі.
Це про вас всі молитви й рядки.
Ви бороните тихії сни:
захисниці та захисники.

Тільки ви нам даруєте дні,
в них надія вирує й росте.
Для вас буднів нема - всі складні.
Та ви скажете: "Що там, пусте!"

Та ви скажете: "Хто, як не ми?
Як не зараз, не буде вже потім.
Вже не буде весни і зими,
вже не буде ні крові, ні плоті"

Попіл вкриє степи та ліси,
Де закінчиться ковдра пітьми?
Хай в легендах бринять голоси,
що сказали: "Хто, як не ми?"

І за те, що ви втримали світ,
світ, що вам не давав і три дні,
ви герої на вічність, не вік,
ви єдині такі, не одні!

Тільки вам довіряють усі.
Це про вас всі слова та думки.
Найцінніше, що маємо ми -
захисниці та захисники.
______________________________________
Сьогодні ми просимо вас підтримати великі збори, відправити донат до фондів, яким ви довіряєте чи волонтерам. Не забувайте дякувати нашим захисникам та захисницям кожного дня. Закривати всі їх потреби. Бо вони для нас тримають цілий світ. І він би не існував без них.

#вірш
14.10.2022

76 0 0 13

Павло Пігуль|вірші

13 Oct 2022, 15:37

хтось спить на сході,
хтось у ліжках спить,
хтось у обіймах,
хтось на самоті

хтось не прокинувсь,
хтось ще досі снить,
і в снах тих крик,
що чутно і глухим

хтось вже не встане,
хтось вже не засне,
бо в снах приходить
той проклятий ранок

є ніч така,
що тихо пригорне,
є ніч, як кат,
коли там вже світанок?

не спить на сході,
і на півдні їй,
нема покою,
доки гинуть діти

країна мила -
зараз буревій,
вона вже не захоче
в ліжку снити

хтось спить на сході,
й бачить уві сні,
останній переможний
залп гармати

тобі не спати
вже на самоті -
країна завжди
буде обіймати

#вірш
06.10.2022

55 0 1 7

Павло Пігуль|вірші

13 Oct 2022, 15:37

сховай надію, щоб ніхто не бачив,
хай в темряві зроста, мов сукулент,
в очах її прижмурених, незрячих,
блищить майбутнє, бажаний момент

той блиск так манить, простягає руки,
та кожен дотик палить, як вогонь,
з майбутнім поруч десь крокують муки,
тому, не доторкайся до долонь

чекати важко, важко наздогнати,
а ми це робим зараз водноча́с,
ми водноча́с руйнуєм клітку й ґрати,
і гоним в неї, там тримавших нас

знайди надії місце у колисці,
сховай, як хочеш, в погріб чи під дах,
бува вона тендітна та плечиста,
бува вона м'яка, бува як цвях

бува вона остання, а буває,
мале курча, не видно й в окулярах,
ти відвернись на мить - вона літає,
а поруч з нею ти, зірки та хмари

надія, як презент, як подарунок,
що заховав у шафі тихо тато,
це сміх, це сльози, перший поцілунок,
сховай, дістанеш, як настане свято

#вірш
03.10.2022

47 0 0 7

Павло Пігуль|вірші

13 Oct 2022, 15:36

і буде день, темніший ночі,
де тихо й гучно водночас,
який почнеш ти неохоче,
бо стерся міцності запас

у ньому відшукаєш край,
і мовчки глянеш за паркан,
ти придивись та почекай,
там щось та є, там квітне лан

зламай стебло і піде кров,
роса солона, як сльоза,
і кожна квітка, то немов,
журба, що тут сама зросла

ти цей врожай залишиш тут,
щоб знову сніг його сховав,
хай замете назад маршрут,
ти знов пове́рнешся, на жаль

і буде ніч, світліша дня,
в якій на мить відпустить біль,
а потім скажеш: "це брехня",
тепер це я, тепер він мій

#вірш
19.09.2022

69 1 1 5

Павло Пігуль|вірші

13 Oct 2022, 15:36

без вас

спочатку прийде ЗСУ,
а потім Київстар,
зіграє вперше за війну
домашній матч Шахтар

останній банкомат, нехай,
давно прострелив танк,
спокійно, тихо, видихай -
встановиш Монобанк

а всім хто ждав росію тут,
не приховати жаль,
чекає їх якутск, сургут -
тікай, переїжджай

а як не вийде, то біда,
нам є вам що сказати,
чекає зрадників тюрма,
все встигнем пригадати

війну, підвали, біль та жаль -
то справа ваших рук,
ну що, отримали медаль?
це кров на ній та бруд

та ще очиститься земля,
ще прийде ЗСУ,
побачиш в небі журавля,
не буде більш розлук

***

і в степах залунає тиша,

і стане вільним Донбас,

чека його доля ліпша,

коли він лишиться #безвас

#вірш
13.09.2022

31 0 0 4

Павло Пігуль|вірші

13 Oct 2022, 15:35

пітьма не переможе й не пройде,
бо проти світла їй й тягатись годі,
старий ти, зрілий чи дитя мале,
вогонь в тобі горить-пала, не сходить

ти знайдеш шлях, себе і сенс життя,
ти знайдеш тих, хто завжди буде поруч,
хай ніч глуха - твоє серцебиття,
то є сигнал, на нього й прийде поміч

як очі закриваєш - теж пітьма,
та в ній живе найкращий й перший спогад,
і щоб його побачить крадькома,
ти мусиш в себе перевести погляд

і там ти знайдеш внутрішній вогонь,
до нього йдуть погрітись та не тільки,
прогнати зграї звірів та ворон,
що заховались десь посеред тіні

бо смерть не переможе це життя,
і темряві вночі лиш місце в світі,
все буде добре, маю відчуття,
ми встигнем не від страху посивіти

#вірш
05.09.2022

22 0 0 3

Павло Пігуль|вірші

13 Oct 2022, 15:34

слова важкі та гострі
встряли в нас,
як скалки, гість,
що без прохань припхавсь

вздовж трас іде,
і хоче надурити,
не ждуть ніде,
тож всюди є відбитки

чобіт, що йшли
й давили квіти,
на місті сіл
лишивши заповіти

і форму злодій змінить,
та це він,
знов хоче розіпнуть,
знов хоче війн

бо поки є ми тут -
він самозванець,
історія мов бруд,
порожній ранець

і в нього сунуть все,
що можуть вкрасти,
імперія впаде -
їй час пропасти

а ми були,
і, звісно, будем потім,
хоч це й болить,
коли ти з крові й плоті

скінчаться мандри,
свято змиє сльози,
та більше в травні
не злякають грози

#вірш
02.09.2022

22 0 0 3

Павло Пігуль|вірші

13 Oct 2022, 15:34

щастя любить тишу,
навіть наше,
хоч і вибухає де-не-де

щастя любить тишу,
чуєш, пташе,
не кричи, хай пісня підожде

хочеш ти нарешті заспівати,
та не час,
допоки йдуть бої

краще нам з тобою помовчати,
враз
відкласти пісеньки свої

не лети, шукаючи новини,
в вирій,
що із мрій та сподівань

наступ залишає домовини,
сірий
ґрунт та найчорніший жаль

знаю, що ти хочеш порадіти,
буде все,
і прийде перемога

не дивись в вогонь, а дай дотліти,
зможеш це -
на все знайдеться змога

після цього будем щебетати,
про хоробрих
пісні, тільки доти

нам з тобою рано ще літати:
у хоробрих
досі є робота

#вірш
31.08.2022

20 0 0 3

Павло Пігуль|вірші

13 Oct 2022, 15:34

17 0 0

Надо было вчера

Гениальные трюки бизнеса

Книга "Взгляд в будущее: шаги к себе"

Павло Пігуль|вірші

Гео и язык канала

Категория

Павло Пігуль|вірші

Павло Пігуль|вірші

Павло Пігуль|вірші

Павло Пігуль|вірші

Павло Пігуль|вірші

Павло Пігуль|вірші

Павло Пігуль|вірші

Павло Пігуль|вірші

Павло Пігуль|вірші

Павло Пігуль|вірші

Павло Пігуль|вірші

Павло Пігуль|вірші

Павло Пігуль|вірші

Павло Пігуль|вірші

Павло Пігуль|вірші

Павло Пігуль|вірші

Павло Пігуль|вірші

Павло Пігуль|вірші

Павло Пігуль|вірші

73

Язык сайта

Надо было вчера

Гениальные трюки бизнеса

Книга "Взгляд в будущее: шаги к себе"

Павло Пігуль|вірші

Гео и язык канала

Категория

73