Репост из: Океан почуттів‘
Роздягайся, покажи свої шрами чи ті самі загоєні рани,
Що роздираєш ти щоночі, роблячи нові, криваві стежки.
Невже вони не болять? Не сверблять, неначе деруть їх коти?
Покажи! Не соромся, це лише тимчасова та біль.
Зникне вона, як тільки руки за спину зведеш, та покажеш йому,
Що ти не такий.
Що роздираєш ти щоночі, роблячи нові, криваві стежки.
Невже вони не болять? Не сверблять, неначе деруть їх коти?
Покажи! Не соромся, це лише тимчасова та біль.
Зникне вона, як тільки руки за спину зведеш, та покажеш йому,
Що ти не такий.