Про репрезентативність показників, що визначають загальний рівень цін
Не секрет, що існують кардинально різні товари: техніка, продукти, послуги, тощо.
Ціни змінюють на кожну категорію по різному і відразу вимальовується питання, а чи правильно їх разом сумувати і поділити на кількість? Це ж так само як в класичній математичні задачі, де не можна додавати груші і ягоди, бо це не дасть загальної кількості фруктів у корзині.
Та навіть зі спільним знаменником не все так просто. Бо як порахувати усі товари? Та ніяк, навіть якщо створити автоматичний процес - траба ж все одно всі товари в базу внести. Хто цим займеться. І що найсмішніше - поки ти будеш вносити всі товари, будуть з’являтися все нові в нові і просто неможливо їх вписати. Це як постаратися дорахувати до безкінечності чи долетіти до краю Всесвіту, який тільки розширюється.
І останнє - як розробити коефіцієнт справедливості. Уявімо, що рівень цін на автомобіль росте на 2%, а сиру - на 10%. Чи доцільно тут шукати середнє арифметичне чи прораховувати коефіцієнт. А якщо і коефіцієнт, то який справедливий? Крім того, є різні марки машин, а в кожної марки машин - свої моделі.
Та і варто зауважити: нам дають один показник росту цін - на всі товари, але ж для кожного свої товари, на які ми як покупці звертаємо увагу: хтось купує машину раз в рік, хтось раз в 10 років, а хтось взагалі ніколи. Навіщо тоді цій людині показники рос цін по автомобілям?
Цей показник не може бути репрезентативним відносно покупця, бо в кожного з нас своя тражкторія покупок і рівень потреб. А на скільки безглуздий є універсальний спосіб - споживацький кошик - згадувалось у попередній публікації.
Не секрет, що існують кардинально різні товари: техніка, продукти, послуги, тощо.
Ціни змінюють на кожну категорію по різному і відразу вимальовується питання, а чи правильно їх разом сумувати і поділити на кількість? Це ж так само як в класичній математичні задачі, де не можна додавати груші і ягоди, бо це не дасть загальної кількості фруктів у корзині.
Та навіть зі спільним знаменником не все так просто. Бо як порахувати усі товари? Та ніяк, навіть якщо створити автоматичний процес - траба ж все одно всі товари в базу внести. Хто цим займеться. І що найсмішніше - поки ти будеш вносити всі товари, будуть з’являтися все нові в нові і просто неможливо їх вписати. Це як постаратися дорахувати до безкінечності чи долетіти до краю Всесвіту, який тільки розширюється.
І останнє - як розробити коефіцієнт справедливості. Уявімо, що рівень цін на автомобіль росте на 2%, а сиру - на 10%. Чи доцільно тут шукати середнє арифметичне чи прораховувати коефіцієнт. А якщо і коефіцієнт, то який справедливий? Крім того, є різні марки машин, а в кожної марки машин - свої моделі.
Та і варто зауважити: нам дають один показник росту цін - на всі товари, але ж для кожного свої товари, на які ми як покупці звертаємо увагу: хтось купує машину раз в рік, хтось раз в 10 років, а хтось взагалі ніколи. Навіщо тоді цій людині показники рос цін по автомобілям?
Цей показник не може бути репрезентативним відносно покупця, бо в кожного з нас своя тражкторія покупок і рівень потреб. А на скільки безглуздий є універсальний спосіб - споживацький кошик - згадувалось у попередній публікації.