Луїс Вільям Вейн — це англійський художник, творчість якого побудована на антропоморфних зображеннях котів, кішок і кошенят.
Родина Луїса мала певні дивності: серед п'яти сестер Вільям був найстаршим, батько митця помер досить рано. Жодна з сестер Луїса не вийшла заміж, а наймолодша в 30 років потрапила до психічної лікарні, через шизофренію. Мати ж Луїса займалася оформленням церков і створенням візерунків для турецьких килимів.
В певний період свого життя, Луїс мав бажання заробляти на життя виключно портретами собак, але спектр тварин, яких він малював значно збільшився.
Початок творчості Вейна був в малюнках сільської місцевості Англії та антропоморфних тваринах (як на світлині нище).
Одначе пізніше, його творчість починають заполоняти коти. Пов'язано це з тим, що дружина Вейна, Емілі Річардсон, яка була старша на десять років, захворіла на рак. Тугу Емілі розбавляв лише її кошеня Пітер, якого Вейн навчив безлічі трюкам, що б подвоїти ефект, а також якого часто використовував в ескізах.
Як пізніше писав Вейн про кошеня: «саме йому належить закладення основи для моєї кар'єри, він дав мені поштовх для розвитку моїх навичок і дав основу для моїх робіт». Що цікаво, на безлічі ранніх робіт зображений саме Пітер.
В зв'язку з початком першої світової війни, смерті матері, бідності та великій кількості боргів, психіка Вейна почала порушуватись, що вилилось в шизофренію.
Останні роки свого життя Вейн малював все меньше схожих на котів істот, замикався в своїй кімнаті, страждав від параної та опинився в лікарні, через спробу вбити власну сестру.
Шлях до істини
Родина Луїса мала певні дивності: серед п'яти сестер Вільям був найстаршим, батько митця помер досить рано. Жодна з сестер Луїса не вийшла заміж, а наймолодша в 30 років потрапила до психічної лікарні, через шизофренію. Мати ж Луїса займалася оформленням церков і створенням візерунків для турецьких килимів.
В певний період свого життя, Луїс мав бажання заробляти на життя виключно портретами собак, але спектр тварин, яких він малював значно збільшився.
Початок творчості Вейна був в малюнках сільської місцевості Англії та антропоморфних тваринах (як на світлині нище).
Одначе пізніше, його творчість починають заполоняти коти. Пов'язано це з тим, що дружина Вейна, Емілі Річардсон, яка була старша на десять років, захворіла на рак. Тугу Емілі розбавляв лише її кошеня Пітер, якого Вейн навчив безлічі трюкам, що б подвоїти ефект, а також якого часто використовував в ескізах.
Як пізніше писав Вейн про кошеня: «саме йому належить закладення основи для моєї кар'єри, він дав мені поштовх для розвитку моїх навичок і дав основу для моїх робіт». Що цікаво, на безлічі ранніх робіт зображений саме Пітер.
В зв'язку з початком першої світової війни, смерті матері, бідності та великій кількості боргів, психіка Вейна почала порушуватись, що вилилось в шизофренію.
Останні роки свого життя Вейн малював все меньше схожих на котів істот, замикався в своїй кімнаті, страждав від параної та опинився в лікарні, через спробу вбити власну сестру.
Шлях до істини