Я в своєму житті найбільший лиходій.
Будую і руйную все навколо.
Кажете, це гріх не мій?
Людей є ще маленьке коло?

Так, звичайно, є ще люди.
Їх звинуватити завжди зручно.
Вони мене підставили, вони завдали біди.
Через них в мене все знищено.

Та чи справді це їхня вина цілковито?
Це вони завдали життю такої руйнації?
Іноді ми дивимось на світ наче крізь сито.
Таке уникання проблем заслуговує на овації!

Люди, може, й справді більше зло у світі.
Та тільки значну частину ми спрямовуємо вглиб.
Саморуйнація чіпляється, заглиблюючи свої кігті.
А ти все думаєш: скільки ж залишилося діб?

#вірші