𝚝.


Гео и язык канала: не указан, не указан
Категория: не указана


самозакоханий.
`adm - @tttooony
`blg - @buhtanevrotyka

Связанные каналы

Гео и язык канала
не указан, не указан
Категория
не указана
Статистика
Фильтр публикаций


не можу нічого написати,
рядки завжди римуються у кров.


він пробачить, бо жаданої мало млості.
возвеличить тих, хто калічив нас.
аж раптом остання година сирості
зупинить час.
аж раптом кров згадає куди тече,
куди нестерпно боляче тікають мурахи зі спин.
поки рана в годину сирості не пече,
не забудь, хто є ким.


не те, що букви,
мені навіть відібрало тишу.


«більше нічого не тримає», - оглянув пусті кімнати.
«тут ніколи не було місця для мене», - вже зачиняв двері, - «і нікому було мене тут чекати».


ти просто компонент галюцинації,
моя дилема між «був» і «є».


в цьому листопаді особливо хочеться тепла.


я просто хочу обійматись на засніженій лавці, поки чекаю маршрутку.


скільки разів я назву тебе сенсом життя?
скільки правил я вичеркну з принципів?
втрачаю рахунок та сприйняття
цих чисел, котрими не зміряти пристрасті.


постійно чую: щось тріщить.
це ламані тобою ребра?
чи може твій вогонь досі не згас в мені?


те "краще завтра" все ніяк не настає.


мрію навчитись малювати.
навчитись бачити красу руками.
аби тобою розписати
ще сотні галерейних рамок.
що є твоя краса, небого?
ті карі очі, погляд той..
найбільш болить лиш перше слово.


прокидайся зі мною на сході сонця.
розділи мої вранішні сльози, благаю.


спомин про тебе - жахи, карбовані на черепній коробці.
уже сталевий дух й муштровані думки.
проклятий день, коли зродилось сонце,
проклятий день, коли мені явився ти.


чужинці не чують,
а свої не хотіли б чути.
тихі крики.
вже майже подумки.


я більше не знаю, що значить «відпочити».


я художник без єдиної картини.


ти ж вчора бажав пекучих дискусій.
сьогодні знов граєш мовчанням.


він фасував в шухляди власні недописані зізнання,
і кожен аркуш цілував в куток
наче її чоло.
він склав у шафу все дароване кохання,
бо розумів, що було це синонімом оков.
він попрощався навіть з думкою про неї, котра приходила щоденно перед сном.
та лиш прощання не гарантувало супокою.
зосталась в образі, що проводив по останній крок.


моє шаленство, чом ти знов марнуєш час?
вони не варті, не варті і хвилини твого неспокою та осмислених фраз.
як тільки мовиш, мають до землі припасти:«велика ж честь..»,
як і припав би я, коли б ти мовила до мене, панно.
та не судилося мені, то марно.
тому залишу кожен лист тобі. на пам'ять про все моє палке й таке не бездоганне.


вчасно не був поруч і дуже невчасно пішов.

Показано 20 последних публикаций.

90

подписчиков
Статистика канала