НАШИМ БАТЬКАМ

Першими до Неба шлях вказали
Рідним дітям дорогі батьки
На вітрах гніздечко будували
Мов невтомні, трударі- пташки.

Коршуном тривоги налітали
Зруйнувати прагнули гніздо
Ви тоді коліна прихиляли,
Говорили довго із Христом.

Слабнули не раз в польоті крила
Витирали сльози із лиця...
В Господі черпали тільки силу,
Знали: всьому воля є Творця.

Вранці разом з сонечком вставали
Сон наш ніжно- ніжно берегли,
Нам найкраще тільки віддавали
До Ісуса діточок вели.

Дякуємо нині, наші мами,
За надію в світле майбуття.
За молитви довгими ночами,
Що подарували нам життя.

Ми свої проблеми вам носили,
І образи і журби клубок...
Прощення не кожен раз просили
Йшли у юність цю, за кроком крок.

Часто були зайняті собою
І не помічали в суєті,
Що вкривались скроні сивиною
Діти малювали зморшки ті...

Мамочки! Вас рідко обіймали,
Знаємо, що наша в цім вина,
Розуміли все ви пробачали
Знов чекали нас біля вікна.

Таточки! До болю вам знайомо,
Як не просто зватись головним...
Налягає вже на душу втома
Серце ж буде вічно молодим...

З нами лиш ділилися останнім,
Нас навчили Господа любить...
Біблію читати на світанні
Людям на Землі добро робить...

Стільки пережити довелося
Вам прекрасні, лагідні батьки
Сивина вибілює волосся...
І на захід хиляться роки...

В цьому світі у життєвій битві,
Знаємо: нас будуть берегти,
Татові і мамині молитви,
Ласка ваша, приклад доброти.

І батьків своїх ми патріоти,
Рідні! Не сумуйте в час тривог.
Вас чекає в Небі нагорода
Вручить золоті вінці вам Бог.

Поруч залишаємось серцями
В шлях новий тепер благословіть...
Просимо вас таточки і мами,
Якнайдовше з нами ви живіть.