ІНКОЛИ ТРЕБА

Інколи треба, щоб ноги забили в колоди ,
Інколи треба , щоб палками били тебе...
І на тобі одяг рвали щоб злі воєводи ,
Потім в темницю вели , покарань місце де...

Інколи треба опівночі Богу співати ,
Силу небесну за друга обравши собі...
Інколи треба у болях коліна схиляти ,
З в'язнями долю ділити у смутку й журбі...

Інколи треба в засади прийти землетрусам,
Щоб захитались основи в'язниці в той час...
Інколи треба принизитись ради Ісуса ,
Інколи треба побачити світ без прикрас...

Тільки для того щоб двері неволі відкрились ,
І поспадали в моменті кайдани з усіх...
Тільки для того , щоб віри зоря заіскрилась ,
Тільки, щоб сторож прокинувся зі снів своїх...

Грішна душа...Вона довго спасіння шукала ,
Часом мечем їй хотілося ранить себе...
І біля в'язнів щоночі робота чекала ,
Але в красі Небо манило знов голубе.
..

Тільки щоб бідній душі розказати про  Бога ,
Інколи треба відчути той смак самоти
Щоб навернулися інші на вірну дорогу ,
Часто потрібно принизившись смуток пройти.

Щоб через тебе торкнулося ближніх прозріння ,
Не нарікай , як в темницю тебе поведуть,
Свідком Господнім тим стань, на межі хто падіння,
Їм розкажи про Ісуса . Його хай приймуть.

Буде відплата тобі за розбиті кайдани ,
Буде відплата за світло, яке ти приніс...
І в знак подяки тобі ще омиються рани ,
Радість прийде замість смутку й стривожених сліз.

Ти не печалься ... чекає за все нагорода ,
Щиро радій в час , коли Бог на працю зове...
Інколи треба, щоб ноги забили в колоди,
Інколи треба, щоб палками били тебе.

( Дії Св. Апостолів 17:22- 34)