твоя груднева Пташка, що
безглуздо билася крилами
в клітці нейздійснених див,
стала майже ніяка.

не співала пісень, не дзьобала
просо. чистить пір’я
і щебече як мантру
«не плакать».

хіба ж така Пташка плаче,
як крила вгору
(не до бога, до надії)
вірно і чітко направила?

та не встигла і перший
політ здійснити у небо —
світ спіткав безжалісно
долею Авеля.
.
.
.

не дихає Пташка,
кров із дзьоба ледве тече,
натомість хазяїн зі сміхом
пʼє трунок трупний:

«хотів значно більше,
ніж взяти Пташку-трофей,
тільки знову тільце
кладу в колекційну купу…»


21.06.2023.