104Фізикатаастрономія

25 липня 1814 року англійський винахідник Джордж Стефенсон провів перше випробування паротягу.
Дж. Стефенсон народився в сім’ї шахтаря. Батьки в нього були неграмотні. І сам Джордж самостійно навчився грамоті лише в 18 років. Джордж, як і батько працював на шахті і відповідав за наноси, що відкачують воду із шахти. Насоси приводилися в дію паровою машиною. Джордж був назначений механіком і мав можливість повністю вивчити будову парової машини.
Перший локомотив Джордж сконструював саме для транспортування вугілля. Декілька років він працює над покращенням машини і другий його локомотив став справжнім чудом. Він міг тягнути вагоні загальною масою в 30 тон. Машина отримала назву «БЛЮХЕР».
Дж. Стефенсон вперше запропонував замість чавунних рейок застосовувати стальні, а подушки, які потім перетворилися на шпали, виготовляти з дерева.
Вибрана Стефенсоном ширина колії рельсового шляху (1435 мм) стала самою розповсюдженою в Європі і до сих пір є стандартом залізних доріг в багатьох країнах світу.

Продовжуємо тему про історію лампи розжарювання. А ви чули про видатного винахідника Томаса Едісона?
Більшість своїх винаходів він зробив у лабораторії в Менло-Парк у штаті Нью-Джерсі (1876–1887), включаючи створення лампи розжарювання у 1879 році. Створив систему розподілу електроенергії споживачам, телефон і фонограф. Говорячи про Едісона слово «створив» треба розуміти як вдосконалив. Але його вдосконалення давали винаходу нове життя.
Лампу розжарювання намагалися сконструювати починаючи з 1838 року два десятки ентузіастів. Лише два типи ламп розжарювання були робочими: лампа Генріха Гебелья, та лампа Олександра Лодигіна. Але і ці лампи були недостатньо надійні та довговічні.
Едісоном були виконані десятки тисяч дослідів, знайдений оптимальний матеріал для вугільної нитки — різновид японського бамбука, застосовано глибоке вакуумування скляних колб. До кінця 1879 року лампа розжарювання практично була створена, і 1 жовтня 1880 в Менло-Парку почала працювати перша у світі фабрика по виробництву електроламп.

Кожного дня довгі роки і навіть зараз ми користуємося лампами розжарювання. Звісно, їх змінюють більш сучасні напівпровідникові, ртутні лампи, але з 1874 року лампи розжарювання вірно служили людині.
Саме 23 липня 1874 року Олександр Миколайовия Лодигін отримав привілею №1619 на лампу розжарювання. Його винахід було запатентовано в деяких країнах Европи. Петербурзька Академія Наук присудила йому Ломоносовську премію, а в кінці року він створив компанію «Товариство електричного освітлення Лодигін і Ко».
Лодигін далеко не єдина людина, яка намагалася створити лампу розжарювання. Список цих інженерів –винахідників досить довгий. І кожен з них додав до конструкції щось таке, що дозволило зробити електричну лампу такою, якою вже використовували її ми.
Слідкуйте за нашими публікаціями. Завтра ми продовжимо розповідь про історію лампи розжарювання.
Пам'ятник ліхтарнику встановлено на Одеській вулиці в Санкт-Петербурзі, саме на ній в 1873 році було встановлено перший ліхтар з лампою Лодигіна.

1921 рік…22 липня... 99 років потому... Петро Капиця… Ернест Резерфорд…Англія…Кембрідж… Кавендішська лабораторія…
Людина, яка має відношення до фізики зразу подумає: створення сильних магнітних полів, надтекучість, телевізійна передача «Очевидное – невероятное».
А тепер поговоримо більш детально! 22 липня 1921 року молодий радянський вчений Петро Капиця почав працювати в Кавендішській лабораторії під керівництвом Ернеста Резерфорда. Він досліджував надсильні магнітні поля та їх вплив на траекторію елементарних частинок. Один з перших Капиця вмістив камеру Вільсона в сильне магнітне поле і спостерігав викривлення траекторії елементарних частинок.
В 1924 році Петро Капиця отримав магнітне поле з індукцією 32 Тл в об'ємі 2 кубічних сантиметра. Для порівняння, інтенсивність магнітного поля Землі змінюється в межах від 23 мкТл в районі екватора до 61 мкТл в районі полюсів.
Його син Сергій Петрович Капиця продовжив справу батька.

Вступаєте до КПІ ім. Ігоря Сікорського? Запрошуємо долучатися у гурток Фізика ПЛЮС! Навіщо? Бо це цікаво! Цікаво втілити у життя свої ідеї! Ми допоможемо 😉

Перенесемося сьогодні 21 липня 2020 року на 400 років назад у Францію.
Отже, 400 років назад 21 липня 1620 року в маленькому містечку Ла Флеш на березі річки Луари народився Жан Пікар (Аббат Пікар) – французький астроном і священник, один з перших членів Парижської академії наук.
Він перший почав спостерігати зорі вдень.
Він перший виміряв 1градус Земного меридіана (111,21 км) і розрахував розмір Землі.
Він перший висловив припущення, що Земля не має форму ідеальної кулі, а сплющена на полюсах.
Розрахунками розмірів Землі, які зробив Пікар, користувався Ньютон при формулюванні закону всесвітнього тяжіння.
Аббат Пікар не зробив жодного «великого» відкриття, але його «маленькі» практичні кроки дали змогу фізиці, астрономії, географії, геодезії, приладобудуванню розвиватися далі.
Аббат Пікар є прикладом безкорисливої любові до науки.