Чому ми приймаємо ірраціональні рішення в умовах зростаючого ризику?
Сьогодні поговорим про парадокс Аллє
В чому було дослідження?
Людям було запропоновано дві пари, з яких треба обрати лише один варіант:
Перша пара:
А). 100% шанс отримати 1000$
Або
В). 89% шанс отримати 1000$, 10% отримати 5000$ та 1% програти (не отримати нічого)
Друга пара:
С). 10% шанс отримати 5000$, 90% шанс програти
Або
D). 11% шанс отримати 1000$ 89% вірогідність програти
Що б ви обрали?
Відповідь: результати дослідження показують, що більшість обирає варіанти "А" і "С" і наче в цьому немає нічого парадоксального
🧮 Однак математичне вирішення цієї задачі каже про протилежне (викладем його в коментарях)
📈 У рамках існуючої гіпотези особа, яка віддала перевагу вибору А в першій парі, має обрати ситуацію D у другій парі (принцип надійності), а той, хто зупинив вибір на В, має в другій парі віддати перевагу вибору С (принцип корисності).
📉 Але насправді, усе відбувається по-іншому. Маючи справу із гарантованим виграшем (перша пара) люди стають менш схильними до ризику. Проте, стикаючись із ризиком в обох варіантах, вони віддають перевагу більшому виграшу.
Чи означає це те, що загнана в кут держава буде схильна до менш надійних, але більших за виграшем шансів?
🤔 Точно сказати, звісно не можна, але парадокс Аллє довів неспроможність панівної в 50-х роках ХХ ст теорії очікуваної корисності пояснити окремі аспекти поведінки людини.
Сьогодні поговорим про парадокс Аллє
В чому було дослідження?
Людям було запропоновано дві пари, з яких треба обрати лише один варіант:
Перша пара:
А). 100% шанс отримати 1000$
Або
В). 89% шанс отримати 1000$, 10% отримати 5000$ та 1% програти (не отримати нічого)
Друга пара:
С). 10% шанс отримати 5000$, 90% шанс програти
Або
D). 11% шанс отримати 1000$ 89% вірогідність програти
Що б ви обрали?
Відповідь: результати дослідження показують, що більшість обирає варіанти "А" і "С" і наче в цьому немає нічого парадоксального
🧮 Однак математичне вирішення цієї задачі каже про протилежне (викладем його в коментарях)
📈 У рамках існуючої гіпотези особа, яка віддала перевагу вибору А в першій парі, має обрати ситуацію D у другій парі (принцип надійності), а той, хто зупинив вибір на В, має в другій парі віддати перевагу вибору С (принцип корисності).
📉 Але насправді, усе відбувається по-іншому. Маючи справу із гарантованим виграшем (перша пара) люди стають менш схильними до ризику. Проте, стикаючись із ризиком в обох варіантах, вони віддають перевагу більшому виграшу.
Чи означає це те, що загнана в кут держава буде схильна до менш надійних, але більших за виграшем шансів?
🤔 Точно сказати, звісно не можна, але парадокс Аллє довів неспроможність панівної в 50-х роках ХХ ст теорії очікуваної корисності пояснити окремі аспекти поведінки людини.