День п'ятий

Ти її не вивезеш, друже, повір.
Всі її істерики, трави і травми.
Вона наливає склянку - в ній рівно літр
І випиває до дна все залпом.

Викурює третю поспіль поспіхом,
Постіль розстелить і ляже нишком.
Доки світло горить - монстри сплять,
Тільки вимкнеш - з'їдять надто швидко.

Не лишить ні душі, ні тіла.
Не промовить ні слова як зачинятиме двері.
Не візьме навіть ключів, бо завтра на черзі
Нова жертва.