​​Астория проходит по второму этажу, стены которого увешаны портретами всей семьи Гринграсс. Никто из них не улыбается, только провожают взглядом, после чего снова превращаются в неподвижную картину. Она подходит к своей спальне, защищенное место, оберегавшее ее с тех пор, как она научилась пользоваться защитными чарами. Проводит рукой по гладкому дереву и шепчет praesidium. Она проходит по комнате, оставшейся в таком же состоянии, что и перед ее отъездом. Она попросила эльфов сюда не заходить, не убирать и ничего не трогать. Ее вещи были уложены в шкафу, пергаменты и чернильницы были составлены, все книги были расставлены в алфавитном порядке, даже пыль лежала равномерно на мебели. Единственная вещь, по которой Астория скучала, стояла в углу комнаты ее черный рояль...


Асторія проходиться по другому поверху, стіни якого завішані портретами всієї родини Грінграсс. Ніхто з них не усміхається, лише проводжують поглядом, після чого знову перетворюються на нерухому картину. Вона підходить до своєї спальні, захищене місце, що оберігало її відтоді, як вона навчилась користуватися захисними чарами. Проводить рукою по гладенькому дереву та шепоче praesidium. Вона проходить кімнатою, що залишилась в такому самому стані, що й перед її від’їздом. Вона попросила ельфів сюди не заходити, не прибирати і нічого не чіпати. Її речі були поскладані в шафі, пергаменти та чорнильниці були складені, всі книги були розставлені в алфавітному порядку, навіть пил лежав рівномірно на мебелі. Єдина річ, за якою Асторія сумувала, стояла в кутку кімнати був її чорний рояль...