Почав помічати деяку змінну в собі, і начебто хорошу. Помітив завдяки прогулянках. Рік тому я почав гуляти сам на постійній основі, під час яких часто було сумно через те, що всі прохожі гуляли з друзями, чи зі своїми партнерами. Зараз я продовжую так гуляти і тепер усвідомив, що я повністю насолоджуюсь без жодного суму. Можливо, ще якийсь десь осад залишився, але він дуже незначний. Уже навіть почали з'являтися думки такі, як "Бляха, а так навіть краще. Я вже не хочу гуляти з кимось, адже тоді руйнується весь той спокій навколо, не зможу насолоджуватися кожною деталлю краєвиду навколо мене. І найголовніше - ніхто не захоче гуляти зі мною так, як мені хочеться і подобається". І після цієї думки я збагнув, що став більш самодостатнім. Я, бляха, почав самостійно закривати свої потреби; відкрив очі на щось прекрасне, яке постійно ігнорував. Зміни стосуються не тільки в прогулянках, а загалом. І це мене дивує і тішить, адже для мене це постійно було проблемою, я постійно закривав свої проблеми іншими людьми, через що неодноразово страждав, коли ці люди зникали з мого життя. Тож тепер цікаво все більше розвивати цю навичку.