Буває слів не вистачає,
Щоб так сказать, що відчуваю,
Бо врешті хочеться багато,
І знаєш врешті та моя душа,
Але слово немов бува і заважать,
Коли не знаєш, як що підібрать.
Мені б хотілося сказать багато,
Сказать ще більше,
Ніж я зробила лиш,
Бо те всередині, уже і не намарне,
Я відчуваю знов, тобі я це скажу,
Але слова немов лише пусті,
То може лише відчуття в треба,
Коли тепло ти те своє даєш
І відчуваєш, що це щиро..
Мені потрібно лиш тепло,
Тоді відчую, що потрібна,
Тоді піду я знов і знов,
І вже слова кудись і зникла,
Бо то і спокій на душі,
І ті прекрасні миті,
Мені так хочеться усе лиш зберегти,
Та ці слово, хіба вони потрібні..?
#вірш
Щоб так сказать, що відчуваю,
Бо врешті хочеться багато,
І знаєш врешті та моя душа,
Але слово немов бува і заважать,
Коли не знаєш, як що підібрать.
Мені б хотілося сказать багато,
Сказать ще більше,
Ніж я зробила лиш,
Бо те всередині, уже і не намарне,
Я відчуваю знов, тобі я це скажу,
Але слова немов лише пусті,
То може лише відчуття в треба,
Коли тепло ти те своє даєш
І відчуваєш, що це щиро..
Мені потрібно лиш тепло,
Тоді відчую, що потрібна,
Тоді піду я знов і знов,
І вже слова кудись і зникла,
Бо то і спокій на душі,
І ті прекрасні миті,
Мені так хочеться усе лиш зберегти,
Та ці слово, хіба вони потрібні..?
#вірш