невеличкий лонгрід, який буде єдиним постом за сьогоднішній день.
ці 2 роки були найшвидші два роки за все моє життя.
воно кардинально змінилося, і в якійсь мірі, дуже покращилось.
ціна? занадто дорога. ми всі зараз платимо надто дорогу ціну за те, що недожали в минулому. як в тому минулому, де ми продаємо московії нашу назву Русь, так і в тому минулому, де існувала партія опзж. зараз це наслідки дій, на той момент, байдужих людей. але ми не проїбали країну повністю, якраз за рахунок активних та тим, кому не похуй, які хоч і знаходились в меншості, вони буквально вивозили країну на своїх плечах. якби не вони, нас би не було як країни зараз.
недогледіли. ми боролись. але завжди цього було недостатньо. ну чесно блять, в цьому є і частина нашої провини, хоч вона і найменша. але, навіть попри те, що ми були залишені сам-на-сам з московитами, без жодної їбучої західної підтримки, яка нам була так потрібна в 2014 і потрібна донині, ми вистояли і стоїмо далі.
можна багато говорити, де в окремих моментах ми проїбались як суспільство, але в зрадойобство поринати теж не варто, а також, треба пам'ятати, що основним ворогом є російська експансія.
"до нас прийшли не тому, що ми русифіковані. ми русифіковані, бо до нас прийшли"
- це дуже важливий наслідково-причинний зв'язок, який варто пам'ятати.
ворог не має бути забутий. його обличчя та злочини мають пам'ятати всі наступні покоління. церемонитись з росіянами і тих, хто їх підтримує - це крок назад. шкода, західний світ цього не розуміє інколи.
російська агресія це в тому числі наслідок бездіяльности Європи та США в 2014 році. я переконана, вони несуть за це повну відповідальність. але на першому місці по відповідальности, звісно, росіяни. і "хороші" і погані.
всі, хто може допомагати Україні, але не робить цього – допомагає росії, мені похуй.
будьте вдячні збройним силам, що ви досі живі. будьте вдячні собі, що ви досі живі. піклуйтесь про себе та своїх рідних. кидайте гроші на перевірені збори. ширте збори. ширте воєнні злочини росіян. не оточуйте себе лише негативними новинами, але і в манямірок не впадайте. робіть те, що в ваших силах і живіть далі, воно того варте. і знову, наостанок, підтримуйте Збройні Сили України.
Слава Україні!
Слава Нації!