іграшкові будинки складаються пазлами долу
на кухні пахне водою, а пахло колись тобою
дивлюсь на осінь, яка ж вона дика, живуча і справжня
кажуть, жити на восьмому поверсі часом небажано
фіранки задовгі, з надбитої вчора склянки
я п‘ю лимонад востаннє жовтневого ранку
і чую, як скрегіт металу, як шум залізниці
у спальні зриваються долу книжкові полиці
ловлю у собі останні книги буття
замість книг із полиці
зриваюся я
я складаю думки у вісім коротких речень
кажуть, жити на восьмому поверсі
небезпечно