Усім нам варто памʼятати, що восьме березня це не свято «ніжності і краси», а міжнародний день боротьби за права жінок, за права на рівну зарплатню, право голосу, права на освіту та банального права на своє власне тіло.
Скільки часу пройшло, а ця боротьба все ще продовжується і невідомо ще скільки протриває, але хай там як, ми добʼємося свого.
Багато хто досі не розуміє, що жінки - це не «прикраса колективу» і не «слабка стать», не розуміє, що жінка САМА в праві вирішувати, що їй робити і як жити.
Жінки неймовірні, сильні та незламні і це факт.
