Минулого тижня Україна відзначала День поезії, та я якось не встигла на це відреагувати належним чином. Тому зараз трошки розкажу про книжку, яку зараз читаю.
Це [dasein: оборона присутності] Ярини Чорногуз, що вийшла у видавництві Віхола минулого року. Авторка віршів - військова, бойова медикиня і розвідниця. Тому очевидно, що ця книжка - зразок сучасної комбатантської літератури.
Передмову до збірки написав Вахтанґ Кебуладзе. Крім віршів тут багато чорно-білих фото з війни.
Закладинку, якою я користуюся для книги, мені подарувала чудова художниця Ріна - я замовляла в неї розмальовку деяких книжкових зрізів (які обовʼязково вам покажу пізніше), і цю закладинку вона доклала як бонус, що було дуже приємно. На ній зображений мирний літачок на мирному небі і фраза про мирні гори і ріки, - все наче таке просте, і водночас таке далеке.
Забігаючи наперед скажу, що збірка досить темна, та можливо ви б хотіли отримати власний шматочок мілітарної поезії в цей понеділок? Якщо так, пишіть в коментарі номер сторінки з 17 до 123.
Це [dasein: оборона присутності] Ярини Чорногуз, що вийшла у видавництві Віхола минулого року. Авторка віршів - військова, бойова медикиня і розвідниця. Тому очевидно, що ця книжка - зразок сучасної комбатантської літератури.
Передмову до збірки написав Вахтанґ Кебуладзе. Крім віршів тут багато чорно-білих фото з війни.
Закладинку, якою я користуюся для книги, мені подарувала чудова художниця Ріна - я замовляла в неї розмальовку деяких книжкових зрізів (які обовʼязково вам покажу пізніше), і цю закладинку вона доклала як бонус, що було дуже приємно. На ній зображений мирний літачок на мирному небі і фраза про мирні гори і ріки, - все наче таке просте, і водночас таке далеке.
Забігаючи наперед скажу, що збірка досить темна, та можливо ви б хотіли отримати власний шматочок мілітарної поезії в цей понеділок? Якщо так, пишіть в коментарі номер сторінки з 17 до 123.