Як? Як полишити тебе, коли ти так дивишся на мене?
Мені не вистачає сил відвести погляду, я лиш тупо дивлюсь на біль в твоїх очах. Я просто не можу вимовити ані слова, ані звуку. Моє тіло нерухоме, до того моменту, як ти тягнешся пригорнути до себе. Ось. Нарешті мозок починає функціонувати..
Я хутко відходжу від тебе, як би боляче це не було. Ти знову дивишся так, наче хочеш заплакати. Будь ласка, досить, я не витримаю, моє серце не витримає.
А що якби все було інакше? Що якщо я все-таки обійму тебе, як серце й каже?
Боже, оговтайся, доле, ти руйнуєш не те..