㈢ᴄᴏᴍɪᴇɴ'ᴢᴏ..
〝Τи знову говориш про темряву мертвої душі, витираючи мій дощ сліз. Тримаючи книгу твоїх мертвих історій, моя душа наповнюється сльозами.
Чи допомогло нам зруйнування нашої стіни? Мемент мого чи то твого падіння здавався кінцем.
Як довго триватиме момент твого мовчання, мого прощання..Як скоро я побачу нові нотатки мертвих історій, які змушують мене жити. Як сильно я чекала той момент, коли зможу знов писати і не присвячувати. Чи згадаю я колись той твій мемент.. Чи зможеш ти знов відчути той дощ сліз.. 2АМ, залишаюсь знову я сама. Чому ти зі мною, якщо твоя душа все ще самотня? Я маю покохати відчуття твоєї порожнечі, ти маєш знов згадати, що я разом з тобою в цьому невагомому кутку нашої тиші. Тиші, яку я ніколи не зможу полишити, тож прошу, не озираючись пиши так, як востаннє, так як писала твоя душа. Я не знаю чи щось відчуваю, але.. скільки ночей я писала згадуючи той останній щасливий дощ.
Я залишаюсь одна, з тобою в цьому кутку, де напишу ще не один мемуар твоєї душі та мого дощу.
#дощсліз
〝Τи знову говориш про темряву мертвої душі, витираючи мій дощ сліз. Тримаючи книгу твоїх мертвих історій, моя душа наповнюється сльозами.
Чи допомогло нам зруйнування нашої стіни? Мемент мого чи то твого падіння здавався кінцем.
Як довго триватиме момент твого мовчання, мого прощання..Як скоро я побачу нові нотатки мертвих історій, які змушують мене жити. Як сильно я чекала той момент, коли зможу знов писати і не присвячувати. Чи згадаю я колись той твій мемент.. Чи зможеш ти знов відчути той дощ сліз.. 2АМ, залишаюсь знову я сама. Чому ти зі мною, якщо твоя душа все ще самотня? Я маю покохати відчуття твоєї порожнечі, ти маєш знов згадати, що я разом з тобою в цьому невагомому кутку нашої тиші. Тиші, яку я ніколи не зможу полишити, тож прошу, не озираючись пиши так, як востаннє, так як писала твоя душа. Я не знаю чи щось відчуваю, але.. скільки ночей я писала згадуючи той останній щасливий дощ.
Я залишаюсь одна, з тобою в цьому кутку, де напишу ще не один мемуар твоєї душі та мого дощу.
#дощсліз