#книги #фентезі #фантастика #меха #азія #китай #квір #залізна_вдова #iron_widow
Зображення - повний чистий розворот ілюстрації з обкладинки. Якщо це не ✨pure gold,✨ то я навіть не знаю 🥵
✅ А от на перекладі хочу зупинитися. Одразу попереджаю: ні, він не гівно і я не буду обсмоктувати його геть із усіх боків, але якщо говорити вже про роботу видавництва, то цей аспект — об'єктивно найслабший.
🤬 Почнемо з того, що я правда не вважаю, що українці мають благати видавця уникати російських транскрипційних систем. Особливо в 2024 році. Більше того, у випадку з Vivat це було навіть не "благання", а "вигризання", тому що людям спочатку доводилось переконувати перекладачку, що ні, назви й терміни китайського походження не мають транскрибуватися з англійської, а потім ще й бороти улюблене безсмертне "как слишица, так і пішица".
І я на 100% упевнена, що якщо людина береться за переклад довколоазійської літератури, то вона МАЄ знати про системи транскрипції. Так, саме має. Це абсолютно необхідний базовий мінімум, інакше виходить потім "Сіран" замість "Сіжань"...
У результаті запеклих баталій читачі таки вибороли систему Кірносової-Цісар, але... Усе ж не могло просто завершитися на цьому, правда? 🫣
Видавцеві (або, радше, перекладачці) ну просто до усрачки захотілося слово hundun записати як "хундун" (хоча мав би бути "хвеньдвень"), тому що тендітна українська щелепа слова з більш як шести літер сприймати не вміє (я-то, звісно, рофлю, але офіційна позиція видавця була саме такою — "міняємо, бо незручно читати"). І присягаюся, до самісінького кінця книги, ледь не до останніх сторінок, цей абсолютно всратий, недоречний і нічим не вмотивований "хундун" КОЖНОГО БОЖОГО РАЗУ пробивав мене на "ха-ха" 😵
І знаєте, чому це особливо боляче? 😕
Тому що Сіжань самотужки неоднократно розповідали, як правильно читаються імена персонажів, назви, і що це "не англійська, а піньїнь". У Твіттері є цілий тред, на Ютубі лежать відоси, усе індексується пошуковими системами.
От і чому не скористатися, га? На біса "хундунить"?
Зображення - повний чистий розворот ілюстрації з обкладинки. Якщо це не ✨pure gold,✨ то я навіть не знаю 🥵
✅ А от на перекладі хочу зупинитися. Одразу попереджаю: ні, він не гівно і я не буду обсмоктувати його геть із усіх боків, але якщо говорити вже про роботу видавництва, то цей аспект — об'єктивно найслабший.
🤬 Почнемо з того, що я правда не вважаю, що українці мають благати видавця уникати російських транскрипційних систем. Особливо в 2024 році. Більше того, у випадку з Vivat це було навіть не "благання", а "вигризання", тому що людям спочатку доводилось переконувати перекладачку, що ні, назви й терміни китайського походження не мають транскрибуватися з англійської, а потім ще й бороти улюблене безсмертне "как слишица, так і пішица".
І я на 100% упевнена, що якщо людина береться за переклад довколоазійської літератури, то вона МАЄ знати про системи транскрипції. Так, саме має. Це абсолютно необхідний базовий мінімум, інакше виходить потім "Сіран" замість "Сіжань"...
У результаті запеклих баталій читачі таки вибороли систему Кірносової-Цісар, але... Усе ж не могло просто завершитися на цьому, правда? 🫣
Видавцеві (або, радше, перекладачці) ну просто до усрачки захотілося слово hundun записати як "хундун" (хоча мав би бути "хвеньдвень"), тому що тендітна українська щелепа слова з більш як шести літер сприймати не вміє (я-то, звісно, рофлю, але офіційна позиція видавця була саме такою — "міняємо, бо незручно читати"). І присягаюся, до самісінького кінця книги, ледь не до останніх сторінок, цей абсолютно всратий, недоречний і нічим не вмотивований "хундун" КОЖНОГО БОЖОГО РАЗУ пробивав мене на "ха-ха" 😵
І знаєте, чому це особливо боляче? 😕
Тому що Сіжань самотужки неоднократно розповідали, як правильно читаються імена персонажів, назви, і що це "не англійська, а піньїнь". У Твіттері є цілий тред, на Ютубі лежать відоси, усе індексується пошуковими системами.
От і чому не скористатися, га? На біса "хундунить"?