ПОРОССЯ

СИНЯВСЬКА СОТНЯ (1654-1674 pp.).

Військовий та адміністративний підрозділ Білоцерківського полку. Уперше згадана у списках 1654 р. з такою старшиною: осавули Андрій Федоров, Мухомор Дем'ян; писар Данило Андрійович; хорунжий Лукаш. Сотники: Красовський Прокіп (1654). Корицький Михайло (1670-1674). До сотні належало містечко Рокитне. Сотня скасована після окупації Білоцерківщини поляками у 1674 р. Останній раз згадується в документах між 1711-1713 рр. .Сотенний центр: містечко Синявка, нині Синява.

НАСТАШСЬКА СОТНЯ (1654-1672 рр.).

Військово-адміністративний підрозділ Білоцерківського полку. Уперше згадана як сотня у присяжних списках 1654 року. Старшина сотні: отамани Трохим Герасим (1654), Савченко Лесько (1672); сотники Сулима Іван Іванович (1654), Рудика Андрій (1654-1659); осавул Стеблинський Кость (1654); писар Грищенко Іван (1654); хорунжий Пилипів Григорій (1654). Сотенний центр: містечко Насташка, нині село.

РОКИТИНСТКА СОТНЯ (1654-? рр.).

Про неї я майже не знайшов інформації окрім того що вона існувала як окрема одиниця так і знаходилась під контролем Синявської сотні. Сотенний центр: село Рокитне, нині СМТ. .

Автор карти (Я)

#історія

Нове відео вийшло

Протягом років Руїни полк зазнав іс- тотних територіальних змін та руху кількості особового складу. У 1666 р. він підпорядку- вався гетьманату П. Дорошенка. Але у зв'язку з польсько-турецькою війною 1672-1676 рр. почав занепадати. На Переяславській раді 17 березня 1674 р. старшина Паволоцько- го полку підписала договірні статті, за яки- ми визнала І. Самойловича гетьманом обох сторін Дніпра. Під час походу на Правобере- жжя в кінці 1674 року І. Самойлович пересе- лив (зігнав) населення полку на лівий берег, а поляки, котрі окупували цей край, ліквідува- ли Паволоцький полк як військовий підроз- діл і адміністративну одиницю. У 1685 р. його територія практично повністю увійшла до складу Фастівського полку, створеного Семеном Палієм .

За період існування Паволоцького полку його полковниками були: Куцевич [Минь- ківський) Іван (1648-1649). Хмелецький Адам (1648, н.). Кривоносенко (1651, н.). Хмелець- кий Степан (1651, п.). Куцевич (Миньківсь-кий) Іван (1651-1652). Хмелецький Степан (1652-1653). Суличич Михайло (1653-1654). Богаченко Михайло (1654-1655). Суличич Михайло (1655-1657). Богун Іван (1657- 1660). Попович Іван (1660-1663). Петровсь кий Василь (1663). Богун Іван (1663-1664). Грицина Ярош (1664-1670). Кутенко Степан (1670-1671). Гамалія Григорій Михайлович (1671-1673). Дорошенко Андрій Дорофійо вич (1673-1674). Гамалія Яків Михайлович (1674). Мигалевський Костянтин (1674). Низькогляд Павло (1674).

#історія

Ура нас тепер двоє🥳

#непотемі

У 1930-ті роки з фондів музею були вилучені значні культурні цінності. Напередодні Другої світової війни фонди мали біля 10 тисяч експонатів, а наукова бібліотека – 7 тис. книжок.

У роки окупації міста Білої Церкви німецькими загарбниками музей не був евакуйований. Під час військових дій музейна колекція була значно пограбована.

Після визволення міста від окупантів, з другого півріччя 1944 року, у музеї була розгорнута нова експозиція, стали поповнюватися фонди.

У 1976 році розпочалось будівництво нової будівлі краєзнавчого музею, а 7 жовтня 1983 року відкрилася нова експозиція.

Сьогодні музей має 22 виставкові зали, конференц-залу на 80 та кінозал на 100 місць. Унікальна за своєю будовою експозиція базується на матеріалах, зібраних у районах південної Київщини і представлена розділами природи, археології, історії, етнографії. Фонди нараховують понад 96 тисяч предметів. У музеї зберігається багата археологічна, етнографічна, нумізматична колекція. Широко представлена колекція письмових і фотодокументів, серед них – стародруки XVI–XIX ст. Багата збірка предметів козацької доби. Художнє зібрання має цінні живописні полотна ХVІІ–ХІХ ст. та твори сучасних художників нашого міста.

Білоцерківський краєзнавчий музей є потужним науково-методичним центром Правобережної Київщини, осередком культури і краєзнавства. На базі музею проводяться краєзнавчі читання, науково-практичні конференції різного рівня, присвячені визначним подіям історії та сучасності, друкуються їх матеріали. Традиційними є в музеї творчі зустрічі, тематичні вечори, художні виставки, виставки декоративно-ужиткового мистецтва майстер-класи.

З 1996 р. в Білоцерківському краєзнавчому музеї започатковано випуск науково-популярного історичного видання – щорічника “Юр’ївський літопис”.

Білоцерківський краєзнавчий музей – єдиний музей України, який має свій прапор і герб, створений у 2004 році до 80-річчя музею.

#історія

Привіт👋🏻 на жаль поки що людей немає думаю завтра зроблю перший пост якщо буде інтернет