Вибач мене. Я не хотіла зробити тобі сташно...
Ти ненавязливо починаєш мене лоскотати та прикушувати. В твоїх очах палають вогники. Ти хочеш зі мною пограти. Ти запросила мого Звіра в цю гру. Це викликає внизу мого живота тягнуче відчуття задоволення. Я ловлю твої руки, та завожу їх тобі за спину. А ти чиниш супротив. Це заводить мене ще більше. Мій Звір ляскає зубами від очікування, та починає тихо ричати. Твоя друга рука намагається вщипнути мене за бік. В тебе це частково виходить. Боляче. Я притискаю тебе до свого тіла, та ще сильніше стискаю твою руку. Моя хватка стає ще міцнішою. Я чую, як ти з болем видихаєш. Я користуюсь моментом, та валю тебе на спину. Тепер я контролюю твою другу руку, та навалююсь на тебе усім тілом. Цей момент твого видоху, коли повітря виходить з твоїх легень під тиском поступово відключає мої мізки. Тааак, ми завалили здобич! Але ти намагаєшся мене скинути, пручаєшся, та відштовхуєш мене ногами. З цим треба розібратись. Я хапаю тебе за ноги, та сідаю на них. Мої руки охоплюють тебе за горло. Моє плече відчуває твоє підборіддя. Ти жалісно скавчиш, але продовжуєш пручатитись. Я перехопила контроль твоїх рук. Моя нога обвила твою, та відвела її в бік. Ти відкрита, та на боку. Я міцніше стискаю свою руку. Послабити пручання. Моя інша рука вже роздягає тебе. А ти пручаєшся ще сильніше. Я чую свій пульс в голові. Дихання прискорене. Адреналін б'є в скроні. Так, я тебе підкорю. Придавлю собою. Мій Звір в захваті від цієї гри. Це теж подобається тобі. Якось ти вмудрилась скинути мене. Я відчула тупий удар в живіт. Болю ще немає, але вже є азарт. Одним рухом я хапаю тебе за горлянку, та підминаю усією вагою свого тіла. Я отримаю своє, чого я хочу! Це був рик та крик одночасно. І мої пальці міцно стискають твоє горло. Але... Я бачу жах в твоїх очах. Твої зіниці широкі, твої очі налякані... І в них сльози. Я моментально відпускаю руку. Вона наче не моя. Вибач мене... вибач що відпустила цього Звіра. Я зайшла глибоко на твою територію. Я знайшла твій страх. Це відчуття твоїх сліз на моїх губах. Я можу тебе лише цілувати, та торкатися твого обличчя, та просити в тебе пробачення. Моє тіло відчуває твої судомні ридання, та як швидко б'ється твоє серденько. Це не те, чого я хотіла. Не твоїх сліз. Пробач мене
Ти ненавязливо починаєш мене лоскотати та прикушувати. В твоїх очах палають вогники. Ти хочеш зі мною пограти. Ти запросила мого Звіра в цю гру. Це викликає внизу мого живота тягнуче відчуття задоволення. Я ловлю твої руки, та завожу їх тобі за спину. А ти чиниш супротив. Це заводить мене ще більше. Мій Звір ляскає зубами від очікування, та починає тихо ричати. Твоя друга рука намагається вщипнути мене за бік. В тебе це частково виходить. Боляче. Я притискаю тебе до свого тіла, та ще сильніше стискаю твою руку. Моя хватка стає ще міцнішою. Я чую, як ти з болем видихаєш. Я користуюсь моментом, та валю тебе на спину. Тепер я контролюю твою другу руку, та навалююсь на тебе усім тілом. Цей момент твого видоху, коли повітря виходить з твоїх легень під тиском поступово відключає мої мізки. Тааак, ми завалили здобич! Але ти намагаєшся мене скинути, пручаєшся, та відштовхуєш мене ногами. З цим треба розібратись. Я хапаю тебе за ноги, та сідаю на них. Мої руки охоплюють тебе за горло. Моє плече відчуває твоє підборіддя. Ти жалісно скавчиш, але продовжуєш пручатитись. Я перехопила контроль твоїх рук. Моя нога обвила твою, та відвела її в бік. Ти відкрита, та на боку. Я міцніше стискаю свою руку. Послабити пручання. Моя інша рука вже роздягає тебе. А ти пручаєшся ще сильніше. Я чую свій пульс в голові. Дихання прискорене. Адреналін б'є в скроні. Так, я тебе підкорю. Придавлю собою. Мій Звір в захваті від цієї гри. Це теж подобається тобі. Якось ти вмудрилась скинути мене. Я відчула тупий удар в живіт. Болю ще немає, але вже є азарт. Одним рухом я хапаю тебе за горлянку, та підминаю усією вагою свого тіла. Я отримаю своє, чого я хочу! Це був рик та крик одночасно. І мої пальці міцно стискають твоє горло. Але... Я бачу жах в твоїх очах. Твої зіниці широкі, твої очі налякані... І в них сльози. Я моментально відпускаю руку. Вона наче не моя. Вибач мене... вибач що відпустила цього Звіра. Я зайшла глибоко на твою територію. Я знайшла твій страх. Це відчуття твоїх сліз на моїх губах. Я можу тебе лише цілувати, та торкатися твого обличчя, та просити в тебе пробачення. Моє тіло відчуває твої судомні ридання, та як швидко б'ється твоє серденько. Це не те, чого я хотіла. Не твоїх сліз. Пробач мене