записи навіженого.


Kanal geosi va tili: ko‘rsatilmagan, ko‘rsatilmagan
Toifa: ko‘rsatilmagan



Kanal geosi va tili
ko‘rsatilmagan, ko‘rsatilmagan
Toifa
ko‘rsatilmagan
Statistika
Postlar filtri


Він зіронька в усіх сенсах.☆


магічний театр🪄🎩🐇 dan repost
⭐️хлопчик-зіронька⭐️

він зачарував усіх, кого варто було зачаровувати, і дуже багатьох, хто цього не заслуговував

#апофеоз


То ось що викладати, аби були реакції.☆
Писати щітпости замість віршів?


Зараз п'ю чай, роблю геометрію, слухаю улюблені пісні і почуваю себе Азірафаелем(Good Omens).☆☕️


Н А В І Г А Ц І Я

#вірші

#клаптики

#трилогія


Він

Вона

Вони

#трилогія


Вони

Не витримуючи днів в які вони не бачились, зберігаючи в спогадах кожну мить разом.

Вони намагались один одного пробачити. За кожну існуючу образу.

Вони мало сварилися, тож це було не складно. Важче було не бачитися просто так.

Важко було згадувати, ніби це було дуже давно. Ніби це була не ціла історія, а лише малий знак.

Та це було не так.


ірші


Святкую 50 підписників.☆

(А на вас чекає сюрприз)


☆☆☆




Постійна тривога вбиває.
Відсутність справді близьких друзів теж.
Невже я одночасно все це почуваю?
Потік думок давно вже перетнув кордони моїх меж.


#клаптики


Щооо?? Невже це відгук?

Саме так.
На "Провину зірок" Джона Гріна.

★★★★☆

Брала я цю книгу, аби перепочити від розслідувань та горору. Власне з цією задачею вона впоралась на відмінно. Та це не зовсім мій жанр (на цьому моменті -1★).

Це історія про двох підлітків, Гейзел та Огастаса, що хворі на рак. Книга читається легко, хоч там і є багато речей над якими можна замислитись. Це перша книга в якій я робила так багато поміток.
《 Біль вимагає, щоб його відчували.》
І з цією книгою ви його відчуєте, а також побуваєте в музеї Анни Франк.

В цілому це гарна історія кохання, та збірник глибоких думок. Це не мій жанр, та мені сподобалось. Раджу.🪼


Шукаю м'ю!!

Поширте, будь ласка.☆

https://vm.tiktok.com/ZMjB2AsFm/


Вона

Вона була завжди поруч. У тяжку, та й будь-яку хвилину.

Слухала, розповідала про життя. Ділилася шматочком своїх знань.

Вона була з ним вічність, і не помічала плину.

З часом якого накопичувалось все більше питань... і зізнань.

Вона бачила його чи не щодня. І не помітила різниці.

Не було ніякого передчуття. Від того, як дивляться на неї його зіниці.


ірші


Він

Він кохав її завжди, скільки себе пам'ятав.

Завжди дивився на неї, закоханими очима.

Він знав себе, і її знав. Та не смів думати про спільне.

Для нього вона була свята. Для нього це було особисте. Не суспільне.

Це було коханням його життя. Для нього було важливе лише це, єдине.

Тільки дивившись в її очі, відчував себе живим.

Лиш коли був поруч з нею, не почував себе в цьому світі чужим.


#
вірші


Твій погляд став для мене катом.
Жити в муках — доля моя.
Зловивши твій погляд одним ранком,
Відчувала, як зникає під ногами земля.

Можливо, краще жити в світі без тебе?
Не бачити, й не вмирати кожного дня.
Та не буде все навколо таке любе,
Хоч думаю, що проживу без тебе я.

Без цих очей, чарівної усмíшки.
Звичайно, що я проживу.
Та знову крокуватиму поглядом до тебе пішки.
Зустрічаючись з твоїм. Ніяковіючи. Знову цей контакт розірву.

#вірші


І так, вірші будуть, та дещо пізніше.
Прошу вас мене вибачити за їх відсутність деякий час, та з початком нового навчального року я готуюсь до ДПА в його кінці, тож маю гарно на цьому зосередитись. Не хвилюйтесь, вірші будуть, бо я це люблю та не хочу закидати. (Як і люблю вас).
Дякую за розуміння.☆


Запам'ятайте чи запишіть, що це мій найулюбленіших вірш та найкраще відео, яке бачила в тіктоці.

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=14092


Збиваєш й без того частé серцебиття,
Невже тобі цього замало?
Влаштовуєш серцю побиття.
Робиш так, аби його в заручниках тримали.

Від погляду твого, холоне все живе.
А не живе вклонилося до твоїх ніг.
Тоді, щоб бути поруч, маю спробувати щось нове.
Померти, і вклонитися між них.

Тож вперед.
Я залюбки це зроблю.
І навіть впевнена,—
Це не зачепить совість твою.

В Диявола немає совісті.
А хто ж Ти, як не він?
Зрештою, катуєш ти аж надто вправно.
Сусіди не витримають тонких стін.

Та Дияволиця привабливо шалена.
В своїх очах і постаті. Красі.
Для неї, захопити серце в мить — можливо.
Тоді, нехай страждають геть усі.

#вірші


Я в своєму житті найбільший лиходій.
Будую і руйную все навколо.
Кажете, це гріх не мій?
Людей є ще маленьке коло?

Так, звичайно, є ще люди.
Їх звинуватити завжди зручно.
Вони мене підставили, вони завдали біди.
Через них в мене все знищено.

Та чи справді це їхня вина цілковито?
Це вони завдали життю такої руйнації?
Іноді ми дивимось на світ наче крізь сито.
Таке уникання проблем заслуговує на овації!

Люди, може, й справді більше зло у світі.
Та тільки значну частину ми спрямовуємо вглиб.
Саморуйнація чіпляється, заглиблюючи свої кігті.
А ти все думаєш: скільки ж залишилося діб?

#вірші

20 ta oxirgi post ko‘rsatilgan.

52

obunachilar
Kanal statistikasi