Сценарії для мене це терапія. Лемончело — терапія контексту війни і шароварщини
Зараз розмовляла з іноземцем і він спитав чи мені не здається дивним бачити як "рос моделі відпочивають у Європі коли в Україні війна".
Чому питають? Чому взагалі постає питання "наскільки дивно"?
Як малювака, я надто мало маю активності в малюнках. Тим паче, аудиторія в мене україноцентрична. Так багато контенту, якого просто не видно закордоном. Скільки таких малювак в нас...
Можливо це ефект "нічогонема" через інфобульбашку. Все ще вважаю, що якщо є "нічогонема" то це програш інфо-комунікацї. Програш у всіх культурних сферах принципі.
У 2020 році Харків для мене і моїх однокласників був "Господи, село, нічогонема". 1,5 мільйонне місто. З купою університетів і іноземців. Де в класі "української мови і літератури" на перервах розмовляли виключно рос мовою
Я спеціально, дотошно, намагалася знайти україномовних художників та творців. Це було складно. Я підписувалася на всіх кого тільки змогла знайти власними силами. Підписувалась на галереї, музеї, щоб порекомендували харківське
Сьогодні знаходжу сотні малювак. Сьогодні я знаю що Харків це місто Сковороди, наукової школи та батьківщина 5 нобелівських лавреатів. Місто школи романтиків, розстріляного відродження. Реальний культурний центр.
Це кумендо зустрічати харків'ян в організації усіляких культурних двіжах у тому ж Львові. Де таксист каже, що "Львів культурна столиця"
Я радію що знаю абсолютно маленьку частину нашої культури. Адже це означає, що вона жива, а значить безмежна
Радіти базовим речам? Радіємо базовим речам.
Тепер я прагну дізнатися "А як нас бачать закордоном? Адже там нічогонема про нас". А поки, цікаво наскільки ми знаємо про самих себе
Є такі візитівки, які виникають зовсім випадково від їх сили присутності. І стереотипів звичайно. Що там в Берліні, рейв вечірки і божевільний театр? А в Лондоні центр усього року, панку і нашого щастя? Французи зі своїм кінематографом та анімацією? Ха-ха, всі французи тікають заробляти в Америку!
Чекаю коли всі знатимуть Забужко, Жадана, Андруховича, Сайгона і купи інших поважних письменників сучліту. Бо цих людей я зовсім не читала, а знаю що "точно треба"
Що ви згадуєте, коли чуєте про укр культуру?
