SnC Museum Lab

Ще одна цікава гра, теж з демо-касети, і, схоже, навіть конверсію робили на Електроні. Гра "Спасітєль". Щось дуже знайоме, не пригадаю, де я це бачив 😁

Продовжую експерименти з Правец 8Д. Нарешті розібрався з завантаженням програм. Я знайшов декілька конверторів з TAP у WAV, але більш-менш стабільно грузилися лише зовсім коротенькі програми на Бейсіку, при чому PetSCII Robots, яка вже була доступна і у форматі WAV і у форматі TAP, з WAV завантажувалась без жодних проблем.
Почав конвертувати TAP-файли у WAV і порівнювати в Audacity з вже наявними WAV і помітив, що в одному з конверторів починаючи з 2 секунди були геть інші данні, це пояснювало те, що зовсім коротенькі програми якось запускалися. В іншому все було повністю ідентичне за винятком сигналу тиші в кінці файлу. Я спробував просто скопіювати тишу з оригінального файлу, але це не допомогло. Завантажувати файли я пробував через VLC Player, і жоден зі сконвертованих файлів не запускався, але коли я програв їх через сам Audacity, все запустилося без проблем. Причина поки не зрозуміла, можливо, VLC якось "ковтає" данні в кінці файлу. То ж, після 4 годин спроб робочий алгоритм, нарешті, знайдено. Ще одна причина зробити нормальний апаратний плеер.

З того, що запустив на реальному залізі - дуже прикольна конвертація Chaos Lord, болгарський Тетріс, а також демо-касету з іграми на Бейсіку та рекламою телевізорів львівського заводу Електрон і PacMan з неї ж. Скріни робив з емулятора.
Також знайшов зручний емулятор - Oricutron, який підтримує і оригінальний Oric, і Правец. Кому цікаво, можете спробувати самі весь оцей 8-бітний болгарський (і не тільки) ретрогеймінг.

Поповнення лабораторії. Пінцет-вимірювач для SMD компонентів. Дозволяє вимірювати ємність, опір, індуктивність, перевіряти діоди та стабілітрони. Заряджається від USB-C, може логувати вимірювання у внутрішню пам'ять, при підключені до компа розпізнається як флешка і містить CSV-файл з переліком вимірювань. Мені це не дуже потрібне, але було "з коробки". Вибирав через адекватні тести результатів вимірювань та ціну пристрою. Звесться FNIRSI LCR-ST1, брав на Ali за 32$

На вихідних займався ще одним 8-бітним комп'ютером Правец 8Д. При виборі місця під будівництво заводу з виробництва обчислювальної техніки, генсек компартії Болгарії Тодор Живков вибрав своє рідне місто Правець, звідси й назва комп'ютера. Вироблявся він з 1985 по 1992 роки, це клон британського Oric Atmos, який випускала Tangerine Computer Systems з 1984 року. Комп побудований на процесорі MOS6502, і має 48 кБ оперативної пам'яті. Всередині дуже компактний, бо більшість схеми розміщується в спеціалізованій мікросхемі ULA

Цікавою також є клавіатура, яка має фонетичну розкладку (коли кириличні літери розташовують разом зі співзвучними літерами латиниці), але, на відміну від БК-0010, тут основна розкладка QWERTY. Болгарські виробники також не визначилися з написанням назви латиницею, бо на корпусі написано Pravetz, а на платі - Pravec

Що по софту. Правец 8Д майже повністю сумісний з Oric Atmos, на який вийшло біля 500 різних прогам та ігор, але, за рахунок зміненої прошивки ROM в яку додали кириличні символи, в роботі програм є певні відмінності. Як і більшість комп'ютерів тих часів, Правец можна завантажити з магнітофону, замість якого я зазвичай використовував планшет на андроїді з виходом на навушники, але комп виявився вибагливим до вихідного сигналу і нормально грузився лише з ноутбука. Поки запустив сучасну розробку Attack of the PETSCII Robots від відомого у вузьких колах The 8-Bit Guy Наступних вихідних планую ще покопатися в бібліотеці доступного софта, ігор та демо. Образи касет доступні у форматі TAP, який треба сконвертувати у звуковий WAV, та потім програвати його звичайним аудіоплеером. Процес не дуже зручний, та й 10-кілобайтний TAP конвертується у майже мегабайтний WAV. До того ж, деякі програми вимагають послідовного завантаження частин стрічки, під що існують 2 окремі контакти керування магнітофоном. Звісно, що з ноута це доводиться робити руцями. То ж є думки згадати навички розробки під контролери STM32 та зробити під це апаратний плеер з дистанційним керуванням. Також для комп'ютера існує контролер дисковода і операційна система DOS-8D, пошукаю, чи доступні якісь його схеми.

p.s. Існує також Правец-8С, який є копією (навіть ззовні) комп'ютера Apple II. Якось зроблю їх фото разом, але це окрема історія. До речі, про Apple, кнопка Reset тут розташована знизу корпуса 😁.
p.p.s Якщо вам цікаво дізнатися більше деталей про щось з попередніх постів, пишіть в коментарях.

Купив електронну нагрузку щоб тестувати блоки живлення. Прикольна штука. Можна виставити струм з кроком в 10 мА, також є усілякі корисні функції для тестування та розряджання акумуляторів, але мені воно поки не дуже актуальне. Поставив тестуватися модульний блок живлення на 5В 2А. Нагрузив його на півтора ампери, але вже виглядає не дуже. Діод розігрівся до 110 градусів. Хоч поріг в нього 120, в замкненому просторі корпусу буде ще гірше. Мабуть, не ризикну ставити такий всередину чогось.

Open Source Scan Convertor або OSSC - це найбільш складний проект, який мені доводилося робити. Три здоровенні мікросхеми, купа дрібних деталей розміром менше міліметра. Частину з них, правда, паяв не я (дякую, Костя 🙂). Це ще й один з найдовших проектів, бо плата для нього в мене з'явилася десь в 2021-му. OSSC - це перетворювач сигналів, який дозволяє підключити старі комп'ютери та консолі до сучасних моніторів через HDMI, і результат виходить значно якісніший, ніж китайські адаптери по 10 баксів. Тут є і екранне меню і сканлайни, які імітують зображення на CRT-моніторах, і профілі під різні компи та консолі. Зі мною поділилися платою та частиною компонентів (дякую, Женя 🙂), то ж дуже хотілося його зібрати. Плату я допаяв у 2023-му, прошив FPGA, попропаював недопаяні доріжки, запустив і нарешті отримав на моніторі стандартну градієнтну заставку. При увімкнені тієї ж Sega, на LCD екрані з'являлися параметри сигналу (частоти та роздільна здатність), але на моніторі був чорний екран. Я перевірив тоді всю плату, продзвонив купу доріжок, але так і не знайшов проблему. Розчарувавшись, закинув плату в коробку та купив на Алі вже зібраний OSSC з корпусом та пультом за 160 баксів. До речі, собівартість його, навіть при роздрібній закупівлі компонентів, біля 65$.

І от на минулих вихідних мені трапилась ця коробка і я вирішив спробувати ще раз. З підказками та консультаціями (дякую тобі, Женя, ще раз 😊), я розібрався, з чого складається схема. Це 3-канальний 10-бітний ЦАП, який оцифровує RGB сингали, програмована матриця FPGA Altera Cyclone IV, яка це все обробляє, та мікросхема формування сигналів HDMI. Пів дня тикання осцилографом показали, що сигнали вертикальної та горизонтальної синхронізації, що виходять з ЦАП, за рівнем в 10 разів менші, ніж мають бути. Це були 2 прямі доріжки від ЦАП до FPGA, ніяких проміжних компонентів. Перша версія була, що це проблема живлення. ЦАП живиться від 5 різних джерел напруги, але ні. Все виявилося банальніше. Два входи Altera, на які приходять ці сигнали, просто пробиті на землю і висаджують рівень.

Добре, що проект повністю відкритий, то ж Олег запропонував перекинути ці два сигнали на інші входи FPGA, перезібрати прошивку, та перерозвести доріжки на платі. Ще декілька годин колупання з Quartus IDE, прошивкою, перерізанням та перепаюванням доріжок і, нарешті, воно запрацювало. Допаяю роз'єми, надрукую корпус і буде в мене другий OSSC :)

p.s. На одному зі скрінів як раз Quartus Pin Planner в якому я перекинув сигнали HSYNC та VSYNC з 90 та 91 ніг на 126 та 127 відповідно.