Знаєте, буває таке, що читаєш книгу, а персонажі пласкі? А от в мене зараз навпаки, персонаж до болю реальний, і, Господи прости, неймовірно тупий. Такий тупий, що хочеться віддати в монастир і сказати, щоб вони самі з ним возилися від гріха подалі

Я вже давно за один розділ стільки разів очей не закочувала і не промовляла Боже імʼя всує,як тут.

Мені здається,саме його вирішили зробити гг,щоб відійти від тематики «геройсько-обраних» сюжетів,бо хотілося б сказати, що не можна бути таким тупим,але можна
А книжка капець цікава