Дочитала. Хороша жорстка історія з містикою, просякнута сьогоденням і війною. Багато гіркого гумору, болю і цікавих фантастичних елементів. Якщо змиритися, що головний герой телепень і сам автор його не дуже любить, то навіть немає предʼяв до його гомофобії і сексистських думок.

Дуже зайде поціновувачам як історія про воєнне сьогодення з альтернативними фантастичними елементами по типу Відьмака і внутрішніми детективними справами. Навіть є розділи з «історичними» історіями про Сковороду, на це дуже цікаво було відволікатися)

Короче, якщо наша війна в книжках не тригерить, то цілком рекомендую «Імені Сковороди» Владислава Івченка)