Рік тому, в Різдвяну ніч 2022 одна з диверсійних груп Братства була виявлена ворогом на Брянщині і оточена. Братчикам запропонували здатисчя, вони відмовилися і загинули в бою.

Сьогодні і завтра, прславляючи Різдво Господа нашого, згадайте за них - за Непийпива, Святошу, Тарасія та Аполона.

Війна тривала. У середині війни
Чотири братчики на човнику пливли.
Курив коротку люльку Непийпиво
(Любив усіх дівчат, які були,
Вони його любили, як на диво),
А брат Святоша дивно посміхався.
Тарасій сперечався не злостиво,
Був стерновим і вегетаріанцем.
Четвертий — Аполлон — в усі запливи,
Він наймолодший з них і завжди з ними.

Ніч, позаяк, для нас козацька мати,
До берега ворожого вночі
Вони причалили, де плавні і корчі,
Щоб міни ставити, моsk@ликів стріляти.

Поставили, стріляли і втекли
Вже під вогнем, та все їм таланило.
Я бачив відео — так весело і мило.
Що далі — зрозуміло. Лиш — коли?

Тут Непийпиво люльку закурив,
Не з’їв Тарасій м’яса принципово,
Для рими Аполлон надибав слово,
Святоша помолився, він умів.

І якось взимку, у різдвяну ніч,
Через кордон із торбою тротилу
Пройшли вони, і тут їх і накрило.
Смерть дожене усіх — звичайна річ.

Відмовилися здатися. Був бій.
Все в них було так дивовижно просто.
До велетнів небаченого зросту
Вони зростають в пам’яті моїй.

Тепер на човнику у світлих водах раю
Вони пливуть разом, як і жили.
У Непийпива люлька, як завжди,
А що там їсть Тарасій, я не знаю.
Святоші все знайомо, ніби вдома,
І з ними Аполлон, як вам відомо.