Сьогодні все більше привертає увагу тема об’єднання християн різних конфесій, які виступають на захист традиційних цінностей.
Сім'я, дітонародження, право всіх людей на життя (в тому числі й ненароджених), стать, освіта - у цих питаннях їх позиції досить близькі.
І така єдність християн по одну сторону є більш продуктивною, ніж всі попередні екуменічні діалоги і співбесіди. Йдеться про те, що дійсно об'єднує - єдність дотримання Євангелія та його правди.
Сьогодні спроба вибудувати спільний фронт у протистоянні натиску войовничого секуляризму є одним з основних аспектів міжхристиянського діалогу. І у цій співпраці чітко проявляється сповідування загальних християнських моральних цінностей не зважаючи на всі поділи в ході історії.
Якщо поглянути на це з точки зору теології, то подібні об’єднання дозволяє розглянути їх як різновид екуменізму, хоч ніяк і не пов'язаний з класичним екуменізмом Всесвітньої ради церков (в силу специфіки підходу до питань які розглядаються), що являє собою паралельну екуменічну мережу, яку можна позначити як консервативний екуменізм чи екуменізм 2.0.
Яскравим прикладом консервативного екуменічного проекту є «Манхеттенська декларація: Заклик до християнської совісті» - документ, присвячений захисту традиційних християнських цінностей. https://www.manhattandeclaration.org/
Основний текст Декларації починається словами:
«Ми, християни - православні, католики, і євангелісти, - зібралися в Нью-Йорку 28 вересня 2009 року, щоб зробити наступну заяву, яку ми підписуємо як приватні особи, не від імені наших організацій, але промовляючи до наших спільнот і від наших спільнот ...
Ми - християни, які об’єдналися через історичні кордони церковних розбіжностей, аби підтвердити наше право - і, що ще більш важливо - використати наш обов’язок - щоб говорити і діяти на захист цих істин. Ми обіцяємо один до одного і нашим прихильникам, що ніяка влада на землі, культурна або політична, не змусить нас замовчати або поступитися.
Ті, хто підписав Декларації не тільки визнають себе як певну спільність («ми - християни»), а й говорять про об'єднання, (не в інституціональній єдності, як в класичному екуменізмі, що проявляється через видиме спілкування в таїнствах), а про єдність в «захисті істин» (що не вимагає яких-небудь кроків по її інституціоналізації). Ця єдність виражається не в сакраментальній практиці, а в загальному баченні тих питань, яким присвячена Декларація.
А саме: традиційна сім'я, життя, релігійна свобода…
P.S. На сьогоднішній день це питання в Україні досить актуальне і маю надію стане темою найближчого круглого столу.
P.P.S. Мова може йти не тільки про міжхристиянський, а й міжрелігійний діалог. Адже полеміка з секулярним гуманізмом в своїй основі носить аж ніяк не про те, є Бог чи ні. А про місце людини в світі і яке майбутнє у людської спільноти.
#ecumenism
#christian_unity
#conservative_christian_alliances
#conservative_ecumenism
#christian_right
#traditional_values
Сім'я, дітонародження, право всіх людей на життя (в тому числі й ненароджених), стать, освіта - у цих питаннях їх позиції досить близькі.
І така єдність християн по одну сторону є більш продуктивною, ніж всі попередні екуменічні діалоги і співбесіди. Йдеться про те, що дійсно об'єднує - єдність дотримання Євангелія та його правди.
Сьогодні спроба вибудувати спільний фронт у протистоянні натиску войовничого секуляризму є одним з основних аспектів міжхристиянського діалогу. І у цій співпраці чітко проявляється сповідування загальних християнських моральних цінностей не зважаючи на всі поділи в ході історії.
Якщо поглянути на це з точки зору теології, то подібні об’єднання дозволяє розглянути їх як різновид екуменізму, хоч ніяк і не пов'язаний з класичним екуменізмом Всесвітньої ради церков (в силу специфіки підходу до питань які розглядаються), що являє собою паралельну екуменічну мережу, яку можна позначити як консервативний екуменізм чи екуменізм 2.0.
Яскравим прикладом консервативного екуменічного проекту є «Манхеттенська декларація: Заклик до християнської совісті» - документ, присвячений захисту традиційних християнських цінностей. https://www.manhattandeclaration.org/
Основний текст Декларації починається словами:
«Ми, християни - православні, католики, і євангелісти, - зібралися в Нью-Йорку 28 вересня 2009 року, щоб зробити наступну заяву, яку ми підписуємо як приватні особи, не від імені наших організацій, але промовляючи до наших спільнот і від наших спільнот ...
Ми - християни, які об’єдналися через історичні кордони церковних розбіжностей, аби підтвердити наше право - і, що ще більш важливо - використати наш обов’язок - щоб говорити і діяти на захист цих істин. Ми обіцяємо один до одного і нашим прихильникам, що ніяка влада на землі, культурна або політична, не змусить нас замовчати або поступитися.
Ті, хто підписав Декларації не тільки визнають себе як певну спільність («ми - християни»), а й говорять про об'єднання, (не в інституціональній єдності, як в класичному екуменізмі, що проявляється через видиме спілкування в таїнствах), а про єдність в «захисті істин» (що не вимагає яких-небудь кроків по її інституціоналізації). Ця єдність виражається не в сакраментальній практиці, а в загальному баченні тих питань, яким присвячена Декларація.
А саме: традиційна сім'я, життя, релігійна свобода…
P.S. На сьогоднішній день це питання в Україні досить актуальне і маю надію стане темою найближчого круглого столу.
P.P.S. Мова може йти не тільки про міжхристиянський, а й міжрелігійний діалог. Адже полеміка з секулярним гуманізмом в своїй основі носить аж ніяк не про те, є Бог чи ні. А про місце людини в світі і яке майбутнє у людської спільноти.
#ecumenism
#christian_unity
#conservative_christian_alliances
#conservative_ecumenism
#christian_right
#traditional_values