DTIYS / la boulangerie 🥯

🧍🏽‍♂️: взагалііі, не зовсім питання, але особисто мені хотілося б більше дізнатися про твоїх осів 👀

Можу коротко пояснити за більш використовуваних персонажів , бо у мене їх ледь чи не сто:)

#NorizumiShinzo - персонаж, що зустрічається найчастіше на моєму каналі. Я розробляю сюжет і спрайти, мапу геймплею для майбутньої гри, саме цей персонаж є антагоністом. Сіндзо - представник окремої раси, хоч і ніхто не знає що він таке, він гордо називає себе швей сердець. Його суть в тому, що він може керувати тінями як ляльками вуду, деформувати її власника та перемістити його. Хитра та підступна, маніпулятивна срака яка ховається за миловидною зовнішністю. Ну і, звісно, його хобі це пришивати серця парочок.

#DaphneODonnell - другорядна персонажка ще одного сюжету. Хронометрист, член Сутінкових Приманок та поціновувачка азартних ігор. Насправді не вміє виражати емоції та часто виражається нецензурно та агресивно. Її ціль - віднайти правду про несподівану смерть фіктивного чоловіка та правду про своє походження.

#HarveyRoosevelt - другорядний персонаж ще одного сюжету. Рузвельт Молодший, молодший спадкоємець Клану Рузвельтів, булий Лорд. Гарно титули звучать, так? А Харві думає що це лиш побрякушка, яка полегшує йому життя у дипломатичних справах. Ось кого справді можна назвати телепатом без телепатичних здібностей, коли ж він по будь-якому фактору може вгадати твій мотив. Він ще чудовий психолог.

#LonnieStolnitz - другорядний персонаж ще одного сюжету. Німець альбінос, який фізично не може мати емоцій. Ця дитина була жертвою підпільної лоботомії, та тепер він вимушений страждати. Але що добре, у нього є два великих котики, сніжний барс та звичайний тигр і люблячий прийомний батько.

#CelineLavigne - персонаж ще одного сюжету. Голова королівської гвардії, Місячний Оракул, MODEL 00378. Ще у нікого не було стільки очей як у нього, та ще до того ці очі надають йому телепатичних та психокінезних здібностей. Та сам Селін вважає себе монстром, страждає від комплексів та старається бути максимально відповідальною та чуйною "людиною". Десь у глибині він залишається травмованою сиріткою.

Бляха муха, так ся хочеться зробити прайс лист, стати мільйонеркою і звалити в париж але це так не працює 😞😞😞👁️‍🗨️👁️‍🗨️👁️‍🗨️

- Ось це, ось це і те.

Я збирала книгу одна за однією. Що було варте уваги, ті книги не мали наповнення. Я наївно їх скупчувала по його указівкам, навіть не підозрюючи що це.

- Ніщо не вічне, не постійне, і не може лишатися незмінним. Наші погляди міняються, так само і старим речам потрібно поступитися новим.
- так стверджував Фрей.

Хоч і ці слова були мудрими, чомусь мені було неймовірно шкода позбуватися старого.

- Воно ж тобі вже непотрібно, та й навряд чи воно тобі допоможе. Глянь, хіба на тих сторінках щось є?

- Нічого. Ні єдиної букви.

- То чого тобі ці речі шкода?

- Я не знаю, Фрей.
- заплутано відповіла я.

- Ти сама собі життя ускладнюєш. Забиваючи голову непотрібним хламом, в якому ти вже не бачиш сенсу, ти не в змозі будеш зрозуміти хто ти, чого ти від себе хочеш...

Купа книжок посеред чорно-білої зали нарешті змусили мене спитати у друга, що вони взагалі з себе представляють.

- Спогади. Ці книжки - твої спогади. Вся інформація, з якою ти знайома. Що б це не було, щось з дитинства, якась книжка яку ти прочитала... Немає значення. Кожен день ти бачиш, чуєш, відчуваєш щось нове, і полички поповнюються. Все неактуальне не заслуговує тут місця.

- Значить, ці спогади...?
- здогадуюся я.
- Нічого не вічно, і старе мусить поступатися новому, значить? Я, схоже, зрозуміла, Фрей.