Відлуння б'ється птахом
Під арками небес,
Де на гірський хребет
Лягають сни неквапом,
Відлуння злив і згадок,
Замулених джерел.

Тремтять подвійні зорі
В системах на вітрах,
А втомлений звіздар
Рахує парасолі
На площах мармурових
Під градами страждань.

Зламалась послідовність.
Усе на лад новий.
Від рис чужих облич
Хода змінилась й постать...
І подих перехопить...
Відлуння зимних злив...


17.09.2023
© @olesya13r