Рими в ритмі серця❤️‍🔥 (Олеся Р.)


Channel's geo and language: not specified, not specified
Category: not specified


Канал з моїми віршами та думками.
Їх досить багато назбиралось.
Поступово лишатиму тут

Related channels  |  Similar channels

Channel's geo and language
not specified, not specified
Category
not specified
Statistics
Posts filter


Окремим дописом роблю декодинг конкурсного вірша для тих, кому цікаво.

Carpe diem, quam minimum credula postero.
("Лови день зараз, якомога менше довіряючи майбутньому ", Горацій)


Робота була написана на конкурс латинізмів під псевдонімом Десята Муза (так Платон називав Сапфо, а Сократ
та Горацій захоплювалися нею. Обрана мною фраза належить Горацію).
Написаний анапестом.

Тепер, сенси і змісти по порядку.

Переливами з вчора у завтра
Різновиміри втрат і чудес
Нескінченно циклічна сансара
Котить прагнення, сонце і тайни
Десь зі жмутками трав надпустель.


Сансара — колообіг народжень та смертей, минулого і майбутнього, символ циклічності та повторення історії.
Надпустель — мій неологізм, в значенні
дуже великого порожнього простору, а жмутки трав котяться по ньому — то події та долі.

Насінини перекотиполя
Розгубили простий мнемокод,
Волосінню змотали полотна,
Планування позбавитись вчора —
Гіперризик знесклених ікон.


Мнемокод — символічні записи команд на сучасній машинній мові, а насінини розгубили його, повертаючись на свій природній шлях, як пов
ернення до першоджерел. А перекотиполе — люди, бо ніхто з нас не знає, як подме вітер і де опинимось завтра.
Волосінню (прозора але міцна рибальська ниточка) бо її не видно, а полотна — важливі спогади, приховані в нашій пам'яті.
Гіперризик знесклених ікон — марне сподівання на вищі сили, що хтось вирішить за тебе, як бути далі, також символ зневір через втрати в минулому, бо скла нема, пошкодяться швидше.

Через арки чужих ошелешень
Затуманилась дійсність полів.
Сьогочасно б знайти в суперечках
Своє місце без травм та обмежень,
Й бісектриси до давніх кутів.


Арки чужих ошелешень і затуманена дійсність — ілюзія того, що можна було б вчитися на чужих помилках, але кожен має заробити свій досвід. Тому далі ряд
ки — хотілося б робити це з меншими травмами, бісектриси до давніх кутів — бісектриса ділить кут навпіл, тож і досвід минулого треба ділити на +/-.

Вже сьогодні минає, допоки
Зберігаються ери сивин,
Новий апотропей живоплотом
Огортає безсоння і втому,
День лови за хвоста.
І живи!


Час швидкоплинний, хоч ми і намагаємось зберігати історію.
Апотропей — оберіг, ритуал від зла магічний. Живоплотом щільно нове житт
я обплітає і проростає крізь старі втоми і досвід.
Саме тому маємо цінувати кожну мить і жити!

© @olesya13r


Carpe diem, quam minimum credula postero.
("Лови день зараз, якомога менше довіряючи майбутньому ", Горацій)



Переливами з вчора у завтра
Різновиміри втрат і чудес
Нескінченно циклічна сансара
Котить прагнення, сонце
і тайни
Десь зі жмутками трав надпустель.

Насінини перекотиполя
Розгубили простий мнемокод,
Волосінню змотали полотна,
Планування позбавитись вчора —
Гіперризик знесклених ікон.

Через арки чужих ошелешень
Затуманилась дійсність полів.
Сьогочасно б знайти в суперечках
Своє місце без травм та обмежень,
Й бісектриси до давніх кутів.

Вже сьогодні минає, допоки
Зберігаються ери сивин,
Новий апотропей живоплотом
Огортає безсоння і втому,
День лови за хвоста.
І живи!


27.08.2023
© @olesya13r

Робота була написана на конкурс латинізмів під псевдонімом Десята Муза (так Платон називав Сапфо, а Сократ та Горацій захоплювалися нею. Обрана мною фраза належить Горацію)

Фото: OleXandr

79 1 3 21 12

М

Мабуть, малий магніт, і мілководдя,
І марево у мжицях й молитвáх
Мірилом мрій минає монотонно,
Ми мотлох марно мостим на мостах.
Мотиви мовлять мутно та майстерно:
Могильні мушлі, моторошна марь.
Маневри у моментах мов миттєві:
Місця — на мапах, магія — в містах.


24.09.2023
© @olesya13r


На межі рубежів тане віск,
На кордонах законів та болю
Гострі грані кубів та границь,
Криві лінії вивелись в кола.
Марно марилось — вітер відніс,
Все минулося мутною млою,
Вже далеко даремне — на тлі
Спопелілого сонця і моря.
Загорнуться в тумани тугі
Перемерзлі чи мертві й зчерствілі
Паперові примари мостів,
Що єднали єдине важливе.
І не буде озер — озирнись:
Висихають до денця, наосліп
У пітьмі путь згубився і зник.
Кращий  вибір себе — лиш самотність.

23.09.2023
© @olesya13r

63 0 0 10 14

Forward from: 🌊🌊🌊🌊🌊
Я нарешті надіслала усі декламації, які ти робила на мої вірші хрещеній, а вона ще колегам, кільком родичам😁😅☺️🤗❤️‍🔥🥰😘
Це щось неймовірне.
Дехто тільки зараз взнав, що я пишу😅

Стільки приємностей та компліментів!

Завдяки тобі вірші заговорили та візуалізувалися в реальність.

ДЯКУЮ ❤️


Video is unavailable for watching
Show in Telegram


Video is unavailable for watching
Show in Telegram
Esse quam videri
(Бути, а не здаватися)

Приклад того, як впливає на декламацію музичний супровід


Video is unavailable for watching
Show in Telegram
Esse quam videri

Бути, а не здаватися


Video is unavailable for watching
Show in Telegram
Космологічна сингулярність — стан Всесвіту в початковий момент Великого Вибуху, що характеризується нескінченною щільністю й температурою речовини.

75 0 1 10 13

Зречення

Переломи тонів на емоціях:
Кілька слів — і повітря розколеться...
На шматки, на одрузки, на корені,
На глибокі шпарини між долями,
На зруйновані сенси та виміри,
На шляхи, стерті зрадами й зливами,
На розбиті любові, на випадки,
І на правил закреслені вийнятки,
На всі принципи з гордістю вінчані,
На розриви, порушення й тріщини,
На лавини, на сéлі, на камені,
На загострені стéрні знебарвлені,
На артерії болем знекровлені,
І на нерви вітрами оголені,
На роз'ятрені рани та виразки,
На розгублені глузди розкидані,
Що було і в минулому витліло,
Відболіло... і якісно, й кількісно.

21.09.2023
© @olesya13r


Video is unavailable for watching
Show in Telegram


Video is unavailable for watching
Show in Telegram
Автор: OleXandr
Читаю я


Я в тебе є, коли сонце сідає за обрій,
Роси нічні охолоджують трави та сни,
А від кострищ залишаються спогади й попіл,
Я в тебе є, бо до мене давно уже звик.

Я в тебе є, коли будень стрічає світанок,
Й перше проміння гортає пелюстки астильб,
Кавою, медом, теплом і німим океаном,
Я в тебе є, якщо навіть не матимеш сил.

Я в тебе є, коли треба наважитись далі
Йти і не впасти під тиском вітрів та загроз,
Руку даю — ми разом у пітьмі непроглядній,
Я в тебе є теплим променем світла крізь шторм.

Я в тебе є, коли хвилі накотить бентега
І розіб'є до стрімких та загострених брил
Ніжність й надію на завтра. Обіймеш за плечі?
Я в тебе є — тиха гавань, вгамую твій біль.


19-20.09.2023
© @olesya13r


Елегія осені

Мінорними нотами зболених гроз,
Ключами октавними в листі,
Що сиплеться ковдрами з велетнів-крон
І стелиться в трав оксамити і шовк,
Прийшла — сяйвом приворожила.

Проміння дієзами поміж гілок,
Мереживом крізь павутиння,
Розріже туман й пробере до кісток.
А чари летять у закрите вікно —
Стаккато краплиннодозріле.

У мікротонах — невагома печаль.
Елегія суму — в цезурах.
Акорди зжовтілі — на дні замовлянь.
Чаклунська фермата на стежку лягла.
Осінніх зітхань партитура.

19.09.2023
© @olesya13r


Forward from: Юрій Іванов
Valar Mørghulis!
Друзі, починаю знайомити Вас з авторами Сучасної української поезії!

ОЛЕСЯ РЕПА
Життєва географія тягнеться через всю Україну, це моя країна 💛💙. Народжена в Тернополі, дитинство та юність - Кіровоградщина, університет та дорослість - місто мого серця Харків.
Лауреат багатьох олімпіад, конкурсів, премій. Автор поетичних збірок "Сполохана зоря" та "Соняче серцебиття", включена до різних альманахів ("Спадок", "Сто слів" та ін.)
Найважливіше в житті — сім'я.

◾️◽️Вважаю, що ніколи не можна стояти на місці: розвиток та освіта — шлях до самореалізації.

ВІРШІ (click ⬇️):

Aut cum scuto, aut in scuto

Глід

ТГ канал: https://t.me/olesya13r




Video is unavailable for watching
Show in Telegram
Вірш Олександра Негрича
Читаю я

100 0 1 12 14

Video is unavailable for watching
Show in Telegram


Рядки короткі,
Слова невдалі.
Примарний спокій
В нічній печалі,
Як тихий злодій
В густих туманах
Й в смерканні раннім,
Хова примари.
Не стало опцій,
Пусті деталі,
Пульсує в скронях
Шторм в десять балів.
Тріщить, де тонко,
Тендітне тане,
Вітри холодні,
Митці уявні.
На звуки кроків
Чекати складно,
Коли так гостро
Відсутнє щастя.

17.09.2023
© @olesya13r


Відлуння б'ється птахом
Під арками небес,
Де на гірський хребет
Лягають сни неквапом,
Відлуння злив і згадок,
Замулених джерел.

Тремтять подвійні зорі
В системах на вітрах,
А втомлений звіздар
Рахує парасолі
На площах мармурових
Під градами страждань.

Зламалась послідовність.
Усе на лад новий.
Від рис чужих облич
Хода змінилась й постать...
І подих перехопить...
Відлуння зимних злив...


17.09.2023
© @olesya13r

20 last posts shown.

133

subscribers
Channel statistics