Елегія осені

Мінорними нотами зболених гроз,
Ключами октавними в листі,
Що сиплеться ковдрами з велетнів-крон
І стелиться в трав оксамити і шовк,
Прийшла — сяйвом приворожила.

Проміння дієзами поміж гілок,
Мереживом крізь павутиння,
Розріже туман й пробере до кісток.
А чари летять у закрите вікно —
Стаккато краплиннодозріле.

У мікротонах — невагома печаль.
Елегія суму — в цезурах.
Акорди зжовтілі — на дні замовлянь.
Чаклунська фермата на стежку лягла.
Осінніх зітхань партитура.

19.09.2023
© @olesya13r