#віршик

за вікнами місто з картону, а на стіні
проекція вічності, стиснута в кілотонни
ілюзій. погляд твій - чи то нафта, чи дика ніч,
не віддають боротьбу за світанок дракони

піни хмаристої - пивом тече до вуст,
шепіт твій настигає - мовляв, най доля
покаже усі таємниці мортидо вуд-
стокських перевтілень мистецтв. ментолом

невиліковних цілунків живуть митці,
ти ж розумієш.
ліниві і ніжні, крадем в метро ми,
то ж розв'яжи мені гордієв вузол на язиці,
допоки місто ховає нас хмар гудроном...