​​Залізо твого тіла
Мені в серце оловом вилилось.
Я не хотіла. Я просто дивилась
На західну сторону,
На сині вагони.
Вони ж бо, як я -
Непарні...
Залізли у душу й засіли
Брудними словами.
Як варги, взяли покусали
Й лежати чекати тепер,
Поки сніг зійде
З долонь.
Не знаю, коли так бувало,
Що по венах аж кров застигала.
Я просто дивилась. Стояла,
Поки по коліях
Минала, втікала
Юність моя.
Нечесно.
Непарно.
Так марно...