Вона ще до смерті взяла квиток на завтрашній ранок.
Спакувала валізи, віддала борги і сіла, чекала,
В думках плела інтриги про те, що, кому, та й взагалі нащо...
Вона ще до смерті знала наскільки пропаща.

Мазохістка моральна.
Що з неї ще візьмеш?
Писала: «Дике бажання повертати людей у своє життя, Софійко, дике!
Замов за мене словечко в неділю, як в церкву ітимеш -
існування моє скоро стане зовсім безликим»

Валіза, наповнена згадками аж до верху,
Чіпала душу за струни, викликала флешбеки.
Вона ще до смерті взяла квиток, в дорогу - оскому терпку
І навіть у смерті чекала дня, коли прилетять перші лелеки.