Думки Фронтовика

З∆крепляемся😉
Мені дуже подобається блакитний колір на діпстейт. Дякую пацани, далі жовтим відмічайте, бо там моча підарів по всій території.

Підари мають незначний тактичний успіх на новозахопленій нами території КуНР.
Ми тим часом паралельно починаємо рух в БНР і будем їбати їх там.

Так як работають танки зараз - моя мрія під час Запорізького контрнаступу.
Ночью замкнули ніхуйовий карманчик з підарастами, більшість здохла, але все ж ще трошки обмінного фонду є.

Бачу добре розлетілось)
Дякую за підготовку плацдарму, бо не знали що робити з тими йобаними камерами.

p.s відео 2023 року

І да, колони було 2😁 просто одна могла би залишитися цілою якби не сверх-разуми в командуванні ВС РФ.
Чули би ви скільки ниття в ефірі у русаків весь день, можна мемуари писати і новий словник з матюків.

Сьогодні ми відпрацювали по патрулю підарків в цікавому місці, тут дуже багато цікавого, але нажаль мало можу розказати🥲

Дуже бісить, що жоден з наших генералів не знає, що таке втрачати своїх побратимів на полі бою, а потім дзвонити їх батькам з чорною звісткою.
Якби знали, то планування боїв було би набагато кращим.

Позивний «Лютий»

Мене найбільше обурює те, що в нашому медіа просторі досі живуть «персонажі», по типу Гордона та Арестовича, які продовжують срати людям у вуха, це говорить про те, що національна свідомість наших людей на дуже низькому рівні - велике не пахане поле.

Про що говорити, якщо мирні міста вже практично забули, що у нас триває війна.
Люди максимально намагаються відсторонитися від війни, не дивлячись в сторону фронту.

Розсмішило, як один знайомий сказав, що в нього від новин про війну ПТСР.
АТО 2.0. схоже не так далеко

Війна затягується, а байдужість суспільства зростає, бо «немає успіхів на фронті».
Щоденне знищення ворога і техніки не вважаються успіхом, людям потрібне швидке просування і великі перемоги по типу «Південь за 3 дні».

Зараз на фронті ми виконуємо колосальний обʼєм роботи, про який мало хто знає, роблять це дуже вмотивовані бійці, але мотивація попри часткову байдужість суспільства і корупційну складову державних органів має здатність знижуватися, хочеться хоча б звичайної посмішки на вулиці.

Державна пропаганда занадто перейшла межі, як і думка суспільства про безпорадних тікаючих чмобіків.

Я намагаюся не звертати на це увагу і просто виконую свій обовʼязок, не втрачаючи віру та надію на краще майбутнє.

І Чорне море ще всміхнеться, і дід Дніпро зрадіє, і у нашій Україні доленька наспіє.

Тримаємо стрій!
Слава Україні!

——-
Позивний «Магнат»