🧳За той час, що тут було тихо, я переїхала й захворіла. Тепер я на лікарняному й уууух скільки планую всього зробити! Але спочатку про те, що вже зроблено.
🧶Попри всі мої панікучі й зневірливі настрої, наша Шухляда шурхотить, бо в ній відбувається не-марафон #моя_нитка . Ідея була в тому, аби замість кпинів, які часто отримуємо через ниття, запропонувати подарунки на знак солідарності. Бо ниття – це ще й про сміливість, довіру й підтримку. Ну, детальніше можете почитати на сторінці)
🍂Попри позитивну статистику допису з не-марафоном, мені страшно, що ніхто так і не візьмуть участі. Ми дуже довго це вигадували, обговорювали й планували. Буде шкода силочасу (завжди готуємося перш за все до найгіршого, щоб не так абідно було раптом що🙃)
🌾Самоорганізація командної роботи – сама по собі ще те випробування, бо треба узгоджувати час, у людей не завжди є ресурс на творчу і в цілому діяльність, а інстаграмну сторінку треба якось оживляти вряди-годи. Та й люди бувають дуже різними й важкосумісними. І якщо коротко – все дуже важко й ресурсозатратно, все нервує й викликає купу додаткових запитань.
🍁Наша подальша діяльність дуже залежить від цього не-марафону, бо на ньому зав'язані майбутні дописи. Я неймовірно вдячна всім, хто нас підтримує: підписками, коментарями, вподобайками, поширеннями і так далі. Це якийсь новий для мене рівень около-артивістського й феміністично-солідарного. І те, що Шухляда відбувається як проект – це вже щось для нас неймовірне. Але дуже хочеться, щоб вона не відбулася в нікуди. От.