мені боязко нагадувати тобі ,
що ти стаєш собою у той момент, у який ти - інший

уночі сниться будинок на острові, у якому ми маленькими
видряпували імена усіх тимчасових друзів,
які з нами лише на сезон

будинок порубали і підтопили ним свої котли
діти тих, хто його звів

уявляєш, вони частину цих трухлявих дощок
з видряпаними іменами
скинули на свої моторні човни
і відвезли до себе додому

тепер я щовечора
видряпую на серці імена усіх тимчасових закоханостей,
які зі мною лише на сезон

я спокійна,
бо ніхто ним нічого не розтопить
сама його покладу у човен
дам вітру весло
нехай знайде собі інший дім