Друге коло
Набридає ім'я, я іду навмання
За зеленим зміїним хвостом.
Пломениться земля. Мої сльози – брехня,
На розплату мені все одно.
Хай вітрами прокинеться красний Йордан,
Віднесе мою душу до скель
І розіб'є ущент. Доторкнись моїх ран.
Це останній для нас корабель.
Нам дорога униз, на сичання змії,
за солодким її язиком.
Хай не будуть печальними очі твої,
Ми навіки – Ґоморра й Содом.
Набридає ім'я, я іду навмання
За зеленим зміїним хвостом.
Пломениться земля. Мої сльози – брехня,
На розплату мені все одно.
Хай вітрами прокинеться красний Йордан,
Віднесе мою душу до скель
І розіб'є ущент. Доторкнись моїх ран.
Це останній для нас корабель.
Нам дорога униз, на сичання змії,
за солодким її язиком.
Хай не будуть печальними очі твої,
Ми навіки – Ґоморра й Содом.