svalka


Гео и язык канала: не указан, не указан
Категория: не указана


плету павутину з чужих слів

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Гео и язык канала
не указан, не указан
Категория
не указана
Статистика
Фильтр публикаций


Репост из: ось трунок блекоти його ти проковтни
он копает яму и прячет в этот тайник сокровища: деньги, монеты, камни, трупы, призраки и ничто

#виктор_гюго


Не любити тебе — не можна.
Володіти тобою — жаль.
І хвилина діяння кожна
Випромінює нам печаль.
Бути разом... в однім цілунку.
Злить уста і серця свої.
Тільки в хвилі нема порятунку...
Плачуть вночі лишень солов’ї...
Ти в хвилину чуттєвої бурі
Не віддайся мені, дивись,
Бачиш вечора крила похмурі?
То над нами вони зійшлись.
Хай нам кажуть: любити можна
Тільки раз. Того разу й жаль,
І щаслива хвилина кожна
Випромінює нам печаль.
Не ховайся в зволоженім зорі,
Бо розгойдані береги
Поглинаючих фантасмагорій
Будуть завжди нам дорогі.
Ні! Знайди і в чуттєвих бурях
Не перейдену нами грань,
Щоб не відати днів похмурих,
Щоб не знати про гнів прощань.
Не любити тебе — не можна,
Та й любитись з тобою — жаль,
Бо хвилина кохання кожна
Випромінює нам печаль.

#стус


Хочеш бути, як монашка,
Та чинити все опроть:
Цілувать голівку цвяшка,
Що заходить ніжно в плоть.

Хочеш бути, як владчиня,
Та під іронічний сміх
Обертати на трачиння
Вірних підданців своїх.

Хочеш гратися зі мною,
Наче киця з мишачком.
Хочеш спати з сатаною
І молитися тайком.

Хочеш... Я так само хочу
Мати лиш тебе одну —
Як чортицю, поторочу,
Монахиню і княжну.

#павличко


Я за тобою навздогінці
Усе своє життя біжу;
Я впізнаю у кожній жінці
Тебе — і рідну, і чужу.

#павличко


being righteous isn't quite enough


Очі твої свічада,
і я величезний,
безумний
ніжно вдивляюся в них.

Навіть тепер,
так близько,
ти не можеш збагнуть барабанщика,
коли зорі накреслюють риску,
знаходять в ефірі смерть.

Він барабанить про світову печаль,
за ясність твоїх очей...
Ти не можеш збагнуть барабанщика,
ти здивуєшся,
коли він не візьме тебе.

#ґео_шкурупій


БАРАБАН ПЕЧАЛІ 

Очі твої підо мною,
перса
і тіло твоє...
Руки в траві розкинуті,
вогкі долоні в долонях моїх.

Очі твої свічада,
і я величезний,
безумний
ніжно вдивляюся в них.

Тіні пахучого вечора,
вогні недалекого міста,
чорний, тихий кажан,
що поринає в присмерк...

Тиша.
Задумливість.
Пахне земля,
пахнемо ми…

Близько, близько обличчя.
Ти бачиш, як падають зорі,
неба сліпучі дарунки.
Я ніжно торкаюся рани
запашних і вабливих вуст.
Поцілунок.

Чуєш?
Б’є барабан.
Навіть тепер,
як близько...

Коли очі твої підо мною,
перса
і тіло твоє...
Б’є барабан печалі,
серце моє світове...

Навіть тепер,
так близько,
ти не можеш збагнуть барабанщика,
коли зорі накреслюють риску,
знаходять в ефірі смерть.

Він барабанить про світову печаль,
за ясність твоїх очей...
Ти не можеш збагнуть барабанщика,
ти здивуєшся,
коли він не візьме тебе.

Бий,
бий,
одбивай похоронні такти,
барабане печалі!
Стукай, серце,
про скорий кінець!
Оплесків не буде
засміяному барабанщику,
велетенському барабанові
всіх сердець.

1922

#ґео_шкурупій


І ділиш надвоє себе:
Невільника й пана.

Хіба
Повік то душа твоя буде
Раба?

І ділиш надвоє себе:
На правду й брехню.

Невже
Тобі буде вічно святе все
Чуже?

І тільки не знаю
Чому,
Ти не хочеш покинути
Тьму?

#василь_атаманюк


ВЕРХОВИНИ

Дух  мій  -  маятник  гіганський
Махає  із  безвісті  в  безвість.
У  сонці  черпає  любовний  огонь,
То  в  темінь  могильну  ненависти  пада,
Не  може  спинитись,  як  безумна  звада
У  течиві  сірім  байдужості  лепкої.
Тільки  верховини  чуття  зупиняють:
Вогнева  любов,  чи  свинцева  ненависть,  -
Ненависть  смертельна  -  безсмертна  любов.
Це  розмах  душі,  де  волочиться  тіло.
-  Я  до  тебе,  моя  ясноока,
Поповзу  червачком  зелененьким
Положу  тобі  груди  під  ноги  тужаві,
А  не  схочеш  ступити,  погордою  хлюпнеш,
То  вмить  обернуся  в  змію,
Укушу  в  саме  око  відкрите,
Удавом  скручуся  на  шиї  ласкавій,
Зачавши  у  спазмах  глухої  нестями
Не  зупинить  твоє  небуття.
Яснооке  дитя,  утікай  ти  від  мене,
Бо  твоє  почування  шалене
Не  загою  й  на  хвилю  новою  жагою,
Не  обмию  я  скелю  сухого  зупинку,
А  захльосну  тебе  і  ударю  в  граніт  -
Роздереться  хай  серце  мені.

#в_поліщук


Іще мила скажу тільки тобі:
Твоє тіло билось для мене,
Тріпотало підо мною, як серце живе,
Але серце твоє ніколи
Для мене не билось, як серце:
Ти криці шукала,
А зустріла мене.

#в_поліщук


ЛЮБОВ

Обраную мою люблю так якось безрозсудно.
То слова гострієм
Її немов гадюку розсікаю,
То знов беру, як запах полуниць.
Тому і сам не знаю
Коли ударю глумом, як мерзоту,
А коли знов впаду гарячим серцем ниць,
І часом як образу розіллю смолою,
Що зашкварчить душа її дитяча,
Мов сірка на огні,
То, потім так беру,
Так притуляю рану цю гарячу
До свого тіла.
Що тріснуть груди й увійде неначе
Вона у легені мої, у серце, у живіт:
Так туго хочеться,
Щоб ток її крови в мені потік.
Я знаю,
Що лишень тоді спокійним стану,
Коли в одно фізичне тіло,
Як дві гамулки порцеляну
Зіллються в творчому огні
Два наші поли.
А мозок твердо каже: "Ніколи!
Не буде цього, ні!
Бо людський рід не стане андрогіном,
Як цвіт вішень, чи бальзаміну,
На земній цілині
Бо він тоді загине."

#в_поліщук


Я гніваюсь:
Ти знала
Що я не забуду тебе.


#семенко


простенька й скромна за дальшим столиком
стомлено
дивиться на мене
смутна і рідко всміхається.


дещо вирваний з контексту #семенко все ж писав і про мене


Заплети косу міцніш

Я на страждання тебе веду —
На повільне згорання.
Вибухнемо на прощання —
Так написано на роду.

І, може, в світі не бачив ніхто
Боліда, за наш бучніш.
Заплети косу міцніш,
Застебни пальто...


7. V. 1917. Владивосток

#семенко


перші рядки цього вірша - окололокальний мем у окололітературній тусовці
тепер ви знаєте трішки більше

#свідзинський


дещо вирваний з контексту #свідзинський


#свідзинський


#свідзинський


#свідзинський

Показано 20 последних публикаций.

33

подписчиков
Статистика канала