ВЕРХОВИНИ

Дух  мій  -  маятник  гіганський
Махає  із  безвісті  в  безвість.
У  сонці  черпає  любовний  огонь,
То  в  темінь  могильну  ненависти  пада,
Не  може  спинитись,  як  безумна  звада
У  течиві  сірім  байдужості  лепкої.
Тільки  верховини  чуття  зупиняють:
Вогнева  любов,  чи  свинцева  ненависть,  -
Ненависть  смертельна  -  безсмертна  любов.
Це  розмах  душі,  де  волочиться  тіло.
-  Я  до  тебе,  моя  ясноока,
Поповзу  червачком  зелененьким
Положу  тобі  груди  під  ноги  тужаві,
А  не  схочеш  ступити,  погордою  хлюпнеш,
То  вмить  обернуся  в  змію,
Укушу  в  саме  око  відкрите,
Удавом  скручуся  на  шиї  ласкавій,
Зачавши  у  спазмах  глухої  нестями
Не  зупинить  твоє  небуття.
Яснооке  дитя,  утікай  ти  від  мене,
Бо  твоє  почування  шалене
Не  загою  й  на  хвилю  новою  жагою,
Не  обмию  я  скелю  сухого  зупинку,
А  захльосну  тебе  і  ударю  в  граніт  -
Роздереться  хай  серце  мені.

#в_поліщук