Ґіннунґаґап | Chthoni's Lair


Гео и язык канала: не указан, не указан
Категория: не указана


Канал шаманки та жриці Анґрбоди.
Воїн що зцілює душі і шукає дику силу. 🌑
Автор статей, лекцій та язичницьких проєктів. Тут архаїчна творчість, шепіт Духів та храм Богині у темній безодні. 🐋
Митець: @crowhertz

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Гео и язык канала
не указан, не указан
Категория
не указана
Статистика
Фильтр публикаций


Анґрбода.

#естетика


Вже скоро Йоль, настає час коли ми зустрічаємо сонце в нашому житті, коли ніч нарешті закінчується і ми зустрічаємо перші промені в сутінках. Зі святом я потроху прихожу в себе. Але не просто в себе, а зовсім до чогось нового, що я намагаюсь відчути та вдихнути в своє серце.

Я люблю свій канал, я кохаю свою жрецьку роботу, я захоплююсь сенсом свого життя, але завжди буду задавати собі питання "хто я є" і чим я бажаю займатись. І мій стан, коли я вигоріла, коли відчула себе знедоленою та "божевільною" в моєму часі застигло лише одне питання "а хто я є без магії?", "хто я є без того всього чим я займаюсь?". І в такі моменти коли на тебе накидається зневіра, коли не має тої людини, хто могла би провести тебе по річці реабілітації негативизму, падіння сенсу та землетрусів свідомості, щоб показати тобі інший світ. Ти на одинці з самим собою, бо тільки ти сам можеш себе витягнути з той погані і хуйні, яка набрякла в голові як пухлина.

І в такі моменти коли тобі хуйово, коли ти відчуваєш лише падіння, але водночас тримаєш свою службу, тримаєш свій блог, тримаєш все на світі і думаєш як тобі не впасти, як тобі викрутитися з усім за що ти тримаєш відповідальність коли ти сам не впевнений в тому, що відчуваєш, чого зараз ти хочеш.

Бути жерцем - це не панацея. Якщо Боги з тобою поряд "24/7", це не є ознакою того що твоє життя одні великі магічні горки з шаманськими подорожами та віддавання себе людям. Жрець це людина, тому її життя не крутиться лише навколо усього містичного. Ми теж спимо, жремо, маємо схильність до фізичних та ментальних падінь, ми плачемо та нудьгуємо, можемо паритись через людей, відносини з ними, та через будь що насправді.

Але в самих жерців та у суспільства є звичка що така людина транслює лише позитивне. Перечитуючи один і мільйон блог магічного діяча ти натикаєшся лише на позитивні картиночки з ритуалами, статтями або з глибокими усвідомленнями. Тому і складається таке враження, що така людина завжди продуктивна, щаслива та активна, а головне – настільки "прасвітльонна" шо ніяки Ваські, чи праця, заебони і забобони її не турбують. Але-ж на справді то турбують, думаю зі мною будуть згодні всі.

Тому коли ти сам крутишся в меж-соціальній мішурі і ти думаєш "блять, мені хуйово, а про що мені писати" коли ти звик до цієї нудотно солодкої картинки езотеричних бложиків. Але людина є людина, така хаотична і природня, схильна або до жорсткої дисципліни чи розбещеності. І ми повинні говорити про це, про реальність яку нас оточує, бо в тому то і є фіча реальності що вона водночас може бути такою насиченою, то пустою.

Тому і я зараз втомлена від магічної мішури, та теж не знаю, про що писати та говорити. Але я буду писати про те, що я відчуваю, про те що хочу і бажаю. І навіть коли людині до всього на світі до єбені, то навіть з такого стану можна витягнути енергію та ідею. Тому давайте вчитись цьому разом, давайте транслювати реальність та бути творчими. Не пустими людьми-мотивашками, що не хочуть визнавати свою слабкість, а справжніми. Бо це нас і об'єднує, бо ми є люди. Ми є сила.

(і на справді тут можна вставити не тільки жерця, а любе інше слово. Хоч шамана, некроманта, чаклуна, кого хочете. Сенс не змінеться. )

#думки


​​Зов к Аудумле

В бессонных ночах и морозах,
Великого ничто в сотворении яви,
В одеждах боли и печали,
Я отчаянно взываю, к сути твоей склоняюсь.

Я Любовью твоей восхищаюсь,
Вздохом золотым, наполняющим душу,
Размерзающим языком соленые камни,
Слизывающая кровь, раны сочащиеся,
Мать-Корова, Мать-Мгла.

В момент искрящейся, требующий надежды, а не боли,
Когда поет и взывает дух гордый,
Что был сломлен, склеен, изранен,
Но заново рожден и сотворен.

Нитями мироздания,
Пророчащего вирда
Судьбу Норнами младенца,
Будущего малого, умелого, зрелого
Воина, мага, владычащего, ремесленника,

Что вдохновением кипящий
И с ним же и похороненный, по рекам плывущий к Иггдрасилю,
Там где его когда то заберут Боги, избирая его новый мир,

Будь то прославленного иль обеславленного
В Валльхалу, иль же Хельхейм, в курган предков, В чертоги Фрейи, во многие места,

Исследованные душевно
И важный этот миг!

Но пока не наступил мой момент, пока вирд изрядно Пряхами плетется,
Я обращаюсь к самому началу начал из существ сотворенных,

Той что вышла из Инея,
Белокурой и Безрогой,
Корове Аудумле, что дарит молоко
Белоснежными реками
Чарующая корова, по льду изящно идущая!

Одухотворяя творчество, надежду самой Души!
Взывая к истокам, прошу, в сердце Мое приди...

Не важно, разбито ли оно,
Тяготами насущественными,
Не важно, крепко ли оно,
Испытаниями идущими,
Не важно, пусто ли оно,
Иль кровью Любви извергается!

Прошу, приди! ведь оно все равно содрогается... 

И той что радуется-возрадуется,
Несущая жизнь и вскармлювающая,
Прошу, одари свое дитя молоком несметным,

Озарения и жизни, вдохновения и прозы,
Где сиять я буду, где не будут одни грёзы
Где будет лишь теплота сулящая,
Улыбкой гордых духов предсказанная,

Благостью и Милостью богов развязная!
Мечом что сокрушит бессилие, ножом что изрежет вдохновение,
Узор наслаждения, Солнца в лютый мороз!

И там смогу прославить тебя, произнести твое имя,
Радуясь этим мгновениям,
Вспоминая час твоего сотворения,
Твое имя, дыханье, хожденье,

Телесные соприкосновения,
Кроткий язык, слизывающий фигуры,
Нежное и трепетное рождение,
В состоянии блаженного,
Нахождение покоя в эти минуты.

Пока сердце искренни молится мое,
Бессмертно и безупречно славя,
В поисках отклика, счастья и катанья,
По полю, верхом, в мире верхнем, срединном да нижнем,

Где идет путешествие мое,
Там и где живу миром земным и миром магическим.


Автор: @crowhertz

#віса


Коли ти один, пам‘ятай що поруч з тобою твої предки. Коли здається що поруч нема рідного дому, згадуй про ближніх своїх. Відроджуй пам'ять свого роду, спогади предків та їх історії, та хай вони зроблять тебе щасливим навіть в самий гіркий та болісний момент. Не відмовляйся від кровного та рідного, будь поряд з ним і він дасть тобі силу. Згадуй те хто ти є.

#думки #культ_предків


​​З Самайном, любі друзі

Мене давно не було на каналі, та зараз я не можу сказати те що я відроджую свою роботу, але я все що дихаю та живу.
Самайновський місяць видався складним і переламним, коли ти стикаєшся з тим, чого зовсім не очікуєш.

Все – вмирає, ти – розчарований. В знайомих, в тому що є в житті, в самому собі насамперед. Все для тебе вмирає, тому ти випадаєш з цієї реальності, бо хочется замерти у сплячці.

Але в цьому і є великий дар непростого Самайну: вбивство самого тебе. Повне занурення у свою тінь і знаходження того, про щоб ніколи не подумав.

Але занурюючись у неї задай питання собі: Чи достатньо в тебе мужності, щоб прийняти її? Чи достатньо в тебе сил не боротись з нею, а дарувати блаженну любов? Чи достатньо в тебе духу, щоб не вважати її чимось окремим від тебе, а цілим?

І авжеж головне що ми шукаємо в нашої тіні – це відповідь на питання хто ми є такі насправді. Але людина звикла чути систематизовану відповідь, в підсумку не знаходячи чогось конкретного. Вона дізнається свої риси, свої ресурси, маски, нові ролі, що вона може бути такою, такою і ще раз такою. І це все дійсно ти, але чи задовольняє когось така відповідь? Ні, бо ми шукаємо конкретики, а від того застряємо в чомусь одному, що тільки нас руйнує. Тому наше я не вирішують наші соціальні ролі, наше я не вирішують маски. Нема чіткої відповіді на те, хто ми є, бо ми самі вирішуємо це. З нас це не вирішать ні Боги, ні Духи, тільки ми самі і більш ніхто. Такий дар людини – мати волю, а значить мати можливість обирати самого себе.

Тому я обираю бути Насолодою. Я хочу літати на крилах і білих та чорних, хочу плавати серед морей та знаходити спокій в синіх хвилях. Хочу бути поетичною душею, що пише вірші і занурюється в свій літературний світ. Я слухаю духів, Богів та дихання планети. Я зустрічаю сонце, підіймаючись босими ногами до сирої землі, занурюючи руки до зоряного неба. Я Душа, що живе насолодою, я знаходжу в усьому задоволення.

І іноді щоб вмерти та знайти себе нового не потрібні складні ритуали, не потрібні складні трансові занурення. Часом достатньо поговорити зі своєю душею та просто звернути увагу що коїться в серці. Деколи потрібно лише щось просте та приємне душі, але саме воно розкриє серце.

Тому друже, замість того, щоб здаватися страху, відчуй свою внутрішню силу та хоробрість.

#думки


Моя пора ночі вже почалась, моя шаманська хвороба продовжується.

Грань вже давно перейдена і ця осінь відчувається по справжньому хтонічною, бо десь за віконцем вже крадеться Самайн, та грань між духовним та фізичним світом є неясною.

Цей період важкий, тягучий та потаємний. На тебе наливає в відчуття самотності, відчаю та безсилля від того що ти приходиш до нульової точки. Від того що тебе закидують на саме дно ґіннунґаґапу для переродження, де ти повинен прожити усі тягучі емоції, спогади та біль. Вирішити нерішуче, переварити все що є на душі.

Я зустрічаюсь зі своєю тінню. Вже не в перший раз, ми багато разів бачились. Десь ми рвали один одному плоть, розриваючи души: колись ми були безсилими проти один одного та виходили з білим флагом. Але зараз ніхто не б'ється, ніхто на один одного не кричить. Я протягую своєї тіні руку, та хочу щиро бути з нею, як з другом, як з коханкою. Як з с самою собою.

І поки я в стану нуля – в мені з'являється справжня сила. Бо я себе переплітаю, як і свою долю.

#думки


любі друзі, візьму відпустку в магічному плані на 2 неділі. Поки усі консультації мушу припинити, зараз для моєї душі потрібна тиша.

Що до постів – їх теж скоріш за всього не буде, але думаю декілька з них вийдуть. Але не в тому темпі як зазвичай. Дякую за увагу 💙🌙✨


​​Також в ту ніч народилась віса, що була присвячена для Дикої 🍁

О, Анґрбода, побач наші горящі очі,
Наші руки звернені верх до Душі твого Полум'я
Наші ноги стоять на твоїй крижаній  Безотні,
Там ми звертаємо до тебе свій подих,
Шануємо голосом, своєю волею,
Прошу, зверни увагу на нашу промову:

Ти та, що насолоджується здобиччю, радіє крикам радості та жаху,
Панує над велетнями, та та що вистоїть перед крахом
Залізний ніж - твоя зброя для помсти і створення наших обличчь
Масок, що ми надягаємо в шаманську ніч

Ти та що полюєш на жахи людського зброда,
Ти та що встає під час бурі для свого народа,
“Непереможна!“ – так про тебе кричать!
“Несуча Горе!“ – так про тебе вороги говорять!
Бойова та незалежна, палаюча гнівом і любов'ю,
Створююча подихом, руйнуюча биттям серця
Крокуюча серед клубків змій!

Та бурштиноока! В шкурах росомахи!
Вірна дітям, обравша Матір Відьом
Танцююча під пляс бубну, стрибаюча через вогонь,
Дика і божевільна,
Що посміхається щиро,
Та виє в зграї вовків,
Та лякає своїх ворогів!
Твоя сила - більше ніж стая стріл!

Слався, Войовнича,
Володарка Диких Лісів,
Слався, хитра Господарка,
надійна Анґрбода, вірна близьким,
Слався Граюча на полі бою,
Перемагаюча з давніх часів!
Слався, велика!
Наше серце - віддано тобі.


автор: @crowhertz

#віса


Декілька відгуків 💙🌙✨

Дякую за цей Мабон. Він був теплим, щирим та родючим. Дуже хтонічним, сильним і веселим. Це робить мене щасливою!

#новини


​​Ви зібрали останній сноп врожаю, що є нашою силою, волею і променями життя. Не треба боятись брати у руки серп, щоб завершити старий етап в житті, бо за ним завжди йде новий цикл, наповнений тайнами, силою, радістю та сльозами, що роблять нас сильніше.

На цей Мабон зібралось певне коло людей, які вже стали нібито єдиною зграєю, яку об'єднала сила Володарки. На цій медитації, що стала справжньою шаманською подорожжю до Ярвінду ми вшанували Богиню, відчули енергії перетворення, отримали мудрість, а саме головне – усвідомили відчуття свободи, про яке завжди говорить Анґрбода всією своєю сутністю.

Це була наповнена чаклунська ніч, де зграя людей об'єдналась в коло, впіймали резонність, прийняли новий досвід. В цій зграї хтось лише починав знайомитись з Анґрбодою, хтось вже дуже давно йде по її шляху. Для когось доріжка до Ярвінду стала повністю індивідуальною, а були і ті для кого шлях відкриється з новим подихом. Кожний виконував свою роль, приймав на себе нову маску, дізнавався свою справжню сутність. Ця ніч показала силу Таємної, ми побачили її різні грані та аспекти, та прожили їх.

Для мене як для жриці і шаманки, що тільки вчиться багатьом речам (бо ми вчимось все життя) ця ніч була також родючою. Я більше усвідомила свою роль, соціальну так і душевну. Моя любов та пристрасть до Анґрбоди, духів, Залізного лісу є настільки сильною, що я буду продовжувати палати все своє життя для того, щоб показати людям справжню картину. Зараз перед очами людей багато марева обманів, іллюзій, незнання, але мені хочеться проходити цей шлях далі, щоб розвіювати біль і не свідомість, бути провідником до Богині і інших світів, бо це дарує не просто силу, а любов. Справжню, щиру, та що ніколи не згорить.

Тому я буду і далі нести своє полум'я, свій жрецький факел, та дарувати це полум'я іншим. Мій врожай зібран, та мій вогонь буде гріти всю темну пору року. І кожний в цій подорожі дістав свій вогонь.


#новини #думки


Репост из: шлях міського шамана
Визначення шаманізму

Вчений Вайда у 1959 року запропонував чітке визначення через комплекс з 8 рис:

1. Ритуальний екстаз
2. Духи тварин як помічники
3. Покликання шамана (зазвичай через антропоморфних духів-опікунів)
4. Ініціація
5. Подорожі в інший світ
6. Типова космологія з кількох шарів всесвіту
7. Шаманські змагання поміж духів-тварин шаманів*
8. Параферналія (бубон та інше, колекція інструментів шамана)*

*Вайда писав, що 2 останніх пункти не обов'язкові.
Він також помічав: усі ці компоненти мають бути присутніми, щоб ми назвали щось шаманізмом.

Джерело Clive Tolley, Shamanism In Norse Myth And Magic (по цьому посиланню можна завантажити книжку в пдф)

#шаманізм


​​Змії – тварини що люблять тепло, вміють оновлювати свою луску, жити під землею, у воді та навіть на деревах. Це ті звіри, що добре відчувають ті часи коли приходить темна пора року та прокидаються зимні духи. Вони покажуть як знайти шлях до підземелля та запалати енергією життя в самі темні часи. Анґрбода є богинею для якої змія священна тварина. Це її нутро, її грань що прокидається в темну пору року, бо для язичників це складний етап, коли вони занурюються в самих себе та зтикаються межою сутінок.

Щоб бути готовим до нового етапу, прийняти силу та вміти знаходити ресурс в нічні дні я створила для вас шаманську медитацію що буде можливістю оновитись та прийняти силу цієї пори. Ця медитація для тих хто хоче познайомитись з Хазяйкою Ярвінда, скинути стару шкіру та відчути подих та енергію Залізного Лісу.

Вона пройде в онлайн форматі де ви будете мати зворотній зв'язок зі мною. В неї була вкладена моя душа та бажання познайомити усіх бажаючих Темною Матір'ю та успішно перейти на новий етап.

Ціна символічна – 150₴

Від вас потрібна лише вдячність, щире бажання прийняти новий досвід, та підношення для Дикої Богині.

Дата проведення: 23 вересня

Для того щоб записатись та за всіма подробицями – @crowhertz 🌿

#новини


якщо вам цікаво це, то створю цікаву медитацію, але вона буде платною. Плата буде не велика, більш символічна, тому за ціну не піклуйтесь.


чи цікава вам групова онлайн медитація на мабон?
Опрос
  •   так
  •   ні
26 голосов




Світла половина року вже закінчилась, потроху наступають темні часи.

Володарка Хель відчувається в кожному подиху повітря все більше і більше, темні прориваються з підземелля, особливо зимою. Скоро ми зберемо останній врожай і попрощаемось з останніми променями сонця.

Кожна пора року є перехідним моментом для мене. Літо було по своєму яскравим, творчим, але ї депресивним. Я розійшлась з близькими людьми, але занурила у себе та свій розвиток. Допомагала людям, відкривала їм своє серце, довірялась по новому.

Серп Ламмаса буває у кожного в світлу пору року. Багато чого з моего життя вийшло, а водночас стало моєю ініціацією. Головне - вчитись користуватись ним, знати що ти хочешь відрізати, який врожай зібрати, та як будеш темні часи проживати?

Літо було часом накопичення ресурсу, вирощування врожаю. Я зібрала свою душу в руки і настав мій час – коли я можу робити ще більше, аніж раніше. Давайте разом готуватись до Мабону, давайте повернемося в екстаз цього свята!

#думки


Дух Києва величавий, відьомській та хтонічний. Він курить трубку в своїх лаптях, могутньо дивиться на своє місто, на кожну людину що проживає в мерехтуючих квартирках. За ним стоїть сила слави, грошей та первородної природи, що ховається за кожною новобудовою. Він земля на котрій стоїть мегаполіс, він поглинає темп міста, він його легені та мозок, та кров що швидко ганяє по серцю не мов підземне метро. Ми не помічаємо його, бо занадто зайняті та байдужі до внутрішніх відчуттів, але він фундамент на котрому стоять наші ноги. Але якщо потрібно, то він завжди нагадає про свою присутність, потрібно лише відчути та почати дихати разом з ним. Тільки дожени темп міста, тоді він буде на твоєму боці...

#шаманізм #думки


Репост из: шлях міського шамана
Віса Анґербоді

Слався Ангербода — Полум'я під кригою,
Слався Ангербода — Вогонь люті в серцях гідних воїнів,
Слався Ангербода — Майстриня полювання,
Господиня Залізного Лісу,
Матір Вовка і Хель,
Ти сила холодної ярості,
Ти нещадність на вістрі ножа мисливця,
Ти поцілунок вовчих зубів на шиї ворога,
Слався, Багряноволоса Богиня,
Слався, Багаття життєдайної злості,
Слався, Покровительниця Ремесла,
Відьма Залізного лісу,
Слався!

Пісня Garmarna «Vedergällningen»

© Argiad


Репост из: шлях міського шамана
Анґербода: Темна Мати

Цей пост зроблений чудовою відьмою та колегою по скандинавським практикам — Argiad. Мені дуже приємно розміщувати розповідь про чарівну істоту, якій варто приділяти більше уваги.

Культ Анґербоди в сучасній північній традиції не є занадто популярним і розповсюдженим. В Еддах ця велетка майже не фігурує, та й в інших джерелах згадок про неї обмаль. Тому більша частина інформації, яку можна знайти на просторах інтернету, являється або теоріями сучасних язичників (я не можу оцінити їх релевантність з релігієзнавчої точки зору), або особистим гнозисом.
__________________________________________
Свій підхід до взаємодії з Богами я намагаюсь будувати за допомогою балансу між вивченням наукових джерел і своїми містичними переживаннями, котрі перетворюють крихти дійшовших з глибини віків відомостей на живу релігію.
__________________________________________
З історичних джерел нам відомо, що Анґербода належить до роду велетнів (йотунів) — могутніх і не благих щодо людей сил. Живе і володарює в Ярнвіді (Залізному Лісі), народила від Локі Богиню смерті Гель, жахливого вовка Фенріра і морського змія Йормунґанда.

Ім'я Анґербода/Анґрбода перекладається як «та, що приносить горе», проте достеменно не відомо чи це її справжнє ім'я, чи кеннінг. Також до її кеннінгів можна віднести «Відьма» і «Стара із Залізного Лісу».

Я не зустрічала інформації про культи Анґербоди серед древніх скандинавів, але мені імпонує версія, що велетні були першим поколінням Богів, котрих згодом витіснили на задвірки міфології в вигляді стихійних неконтрольованих сил, антагоністичних до наступних поколінь.

Питання коректності взаємодії з велетнями я залишаю на власний розсуд кожного північного неоязичника або практика, однак в будь-якому випадку варто зважати на їх сувору природу.
__________________________________________
Дисклеймер: далі замітку я будую на чистому і концентрованому особистому гнозисі і містичному досвіді. На мою взаємодію з Анґербодою сильно вплинуло зацікавлення європейським традиційним відьомством, і в цілому мій відьомський підхід. Проте, я не вбачаю шкоди від розбавлення північної аутентики дещо сучаснішими елементами, тому що світ змінюється і розвивається, і Боги розкриваються для людей з нових сторін.
__________________________________________
Я сприймаю Анґербоду як досить багатогранну хтонічну Богиню. Один із самих відомих і очевидних аспектів Анґербоди – аспект Темної Матері (через народження дітей-чудовиськ, але я не буду загострювати свою увагу на ньому). Анґербода також уособлює прекрасну і жахливу Матір-Природу з її циклічністю, мінливістю, метаморфозами.

Вона про виживання та адаптативність, і водночас про індивідуалізм. Її яскравий принцип — змінювати себе не зраджуючи собі. Для пропрацювання принципу мінливості я раджу спробувати практику проживання Колеса Року, роблячи поправку на сезонні особливості вашої місцевості.

Анґербода являється Богинею-перевертнем і покровительницею перевертнів. В традиційному відьомстві цьому відповідають елементи змінювання форми своїх тонких тіл (шейпшифтинг) під час подорожі за огорожу або інші подібні практики. Кеннінг Анґербоди — Відьма із Залізного лісу, і я сприймаю її як покровительку відьомського ремесла.

Вперше я познайомилась і доторкнулась до граней цієї північної Богині на свято Остари. Мені здається, що весняний аспект Анґербоди є досить маловідомим. Він про тваринну пристрасть, жіночу вітальність, жагу до життя, та й в цілому про взаємозв'язок життя і смерті.

Анґербода в моєму баченні також пов'язана з полюванням і покровительствує мисливцям.

На завершення хочу представити вісу власного авторства, котра висвітлює різні грані Анґербоди, в тому числі й ті, котрі я оминула у своїй короткій замітці, плюс пісню групи Garmarna «Vedergällningen».


Чудовий пост про Анґрбоду та віса від Аргіад!
А взагалі це дуже хороший канал міського шамана Ніла по скандинавський традиції, шаманізму та вічкрафту. Дуже рада що знайшла такий скарб, ділюся з вами !

Показано 20 последних публикаций.

138

подписчиков
Статистика канала