Стан монархії є найвеличнішою річчю на землі, бо королі — це не лише намісники Бога на землі й сидять на божому престолі, але й самі Богом названі богами. Існує три головні причини, чому королі уподібнюються до Бога: по-перше, монархи правлять і сидять на своєму троні на землі, а в писаннях навіть іменуються богами; по-друге, сама природа королівської влади має велику схожість із божественною величчю; по-третє, Бог наділив королів владою дарувати життя і смерть, судити всіх, але не бути судимими ніким на землі.

Ті, хто вигадав концепцію "змішаної монархії", намагаються поєднати несумісні речі й приректи державу на постійні заколоти. Якщо верховна влада належить народу або парламенту, то король перестає бути сувереном і стає лише маріонеткою натовпу. Будь-яка спроба поміркованих реформаторів обмежити монархію законами чи розділити її з представницькими органами — це не реформа, а знищення самого принципу правління, адже влада або абсолютна і єдина, або її взагалі не існує

До хвороб держави належить і те, коли влада суверена поділена... на короля, палату лордів і палату громад (ідеал поміркованих монархістів). Це схоже на людину, у якої замість однієї голови є три. Ті, хто вірить у можливість такого "змішаного" чи помірного правління, не розуміють, що влада за своєю природи неподільна: влада обмежувати монарха означає стояти вище за нього, а той, хто стоїть вище за короля, і є справжній суверен. Поміркована монархія — це лише прихована анархія, що неминуче веде до громадянської війни.

Найбільша політична помилка нашого часу — віра в те, що можна створити "конституційну" або "помірковану" монархію за допомогою писаних паперів і парламентських договорів. Конституція не створюється людьми, а дається Богом через традицію та абсолютну владу. Помірковані монархії — це вироджені, слабкі утворення, які завжди є лише передпокоєм республіканського хаосу. Король не може бути підписачем договору перед своїми підданими, бо піддані існують лише завдяки його волі, а не навпаки.

Ліберальна та поміркована монархія — це найбільш безсила, брехлива і самогубна форма правління з усіх відомих історії. Це уряд пустословів і дискусій, який намагається всидіти на двох стільцях: зберегти трон, але віддати всю реальну владу натовпу. Помірковані роблять короля безпорадною маріонеткою у руках парламенту, а потім дивуються, чому ця конструкція руйнується при першому ж революційному подиху. Справжня влада або має саму повноту божественної та нероздільної сили, або її не існує взагал.

Так звані "конституційні монархії" чи помірковані правління — це творіння штучне, хворобливе і протиприродне. Ті, хто прагне обмежити владу володаря конституціями чи контрольними палатами, знищують саму основу соціального порядку. Замість природної, патріархальної влади вони пропонують владу анонімної бюрократії та демагогів, де ніхто не несе справжньої відповідальності, а держава неминуче перетворюється на арену нескінченних партійних інтриг.

Ці ваші конституційні механізми, парламентські балачки та штучні баланси влади — що це таке, як не величезна брехня і політичний маскарад? Уявляти, що величні справи управління суспільством можна звести до паперових статутів, виборчих урн і переговорів між королем-маріонеткою та зграєю галасливих демагогів у "говорячих будинках" — це ознака повного розумового банкрутства.