#книги #фентезі #фантастика #меха #азія #китай #квір #залізна_вдова #iron_widow
‼️ Що ж стосується самого перекладу?
Як на мене, то він трохи кострубатий. Можливо, на перекладацько-редакторську команду дуже тисли часові обмеження або інші проблеми, адже більшість того, про що я писатиму далі, могла б із легкістю виправити одна хороша вичитка... Але вже сталося, як сталося.
Отже, що мені не сподобалось:
👎 Поводження з китайськими іменами: перекладачка та цілих три редактори, імовірно, не мали досвіду роботи з ними, тому перші відсотків так 30 книги коїться суцільний безлад. Імена-прізвища то відмінюють, то не відмінюють, то змінюють як одну морфологічну одиницю, то як дві. Ближче до середини книги ця проблема зникає, адже, схоже, усі причетні нарешті визначилися, що з цим робити.
👎 Не завжди доречний добір термінології, яка іноді не тримається купи: на одне англійське "concubine" у нас чомусь існує два відповідники — "коханка" та "конкубіна", жонглюють ними вельми хаотично. Один і той самий тип ці називають то металевим, то залізним.
👎 Дивна стилістика. Іноді... дуже дивна. Або ж неймовірна любоу перекладачки/редакторів до зменшено-пестливих форм.
Під час читання я прям кілька разів ловила себе на думці: "Стривайте, щось тут, бляха, не те". І часто це були навіть не абзаци, а ледь не цілісінькі сторінки, від початку до кінця усіяні цими "пальчиками, екранчиками, хмаринками, листочками, планшетиками" абощо. "Водоспадик" став останньою краплею 🙅♂️
І, як ви розумієте, це порядно так вибивалось із загального концепту. "Залізна вдова" — криваве жорстоке фентезі, сповнене доволі детальних описів каліцтв, травм, фізичного та психологічного насильства. І коли просто серед цього всього з читачем раптом починають безконтрольно сюсюкатись, тим паче — у словах автора... це трохи заважає сприйняттю. І дратує. Не кажучи вже про те, що оригінальний текст не давав жодних підстав для такого перекладацького рішення.
👎Повтори та фактичні помилки. Вони були, і немало. Особливо це стосується повторів, іноді ледь не через слово. При чому переважна більшість перекладеного тексту доволі поетична, перекладачці чудово вдалося симулювати певну архаїчність і піднесеність азійського літературного стилю (навіть при тому, що оригінал дещо сухуватий у цьому плані), там були й дуже цікаві рішення по лайці, по добору рідковживаних синонімів, у мене не склалося враження, що всім причетним було п+п. І чому за такого розмаїття художніх засобів я раз у раз постійно чіплялась за недолугі повтори, які сильно просаджували загальний ритм тексту — уявлення не маю 🥲
Із фактичними помилками приблизно та сама історія — серединка наполовинку. От із одного боку, важко сказати, що якісь глобальні чи важливі сенси катастрофічно перекручені, а з іншого — кожного, КОЖНОГО разу, як я звіряла український переклад із оригіналом, знаходилась хоча б одна повноцінна сенсовна помилка. Переважно, як я вже й сказала, вони стосувалися не дуже значних речей: хто як сів, куди підійшов, описів дрібної моторики чи жестикуляції. Із того, що добре пам'ятаю — сцена біля водоспаду.
Контекст: хлопець і дівчина сидять біля водоспаду, оповиті вогким повітрям
Оригінал:
Переклад:
Ну, тобто в українському перекладі звідкілясь береться якась "хмарка вологи", до якої ще й руку можна простягнути, наче вона нерухомо висить у повітрі, порушуючи всі закони фізики. Чи критично це? Та ні, звісно. Чи дивно це? Ну, є троха 👀
Загалом, для себе я зупинюсь приблизно на таких оцінках...
Переклад: ⭐️⭐️⭐️⭐️
Редактура, коректура: ⭐️⭐️⭐️
Друк, верстання, оформлення: ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
‼️ Що ж стосується самого перекладу?
Як на мене, то він трохи кострубатий. Можливо, на перекладацько-редакторську команду дуже тисли часові обмеження або інші проблеми, адже більшість того, про що я писатиму далі, могла б із легкістю виправити одна хороша вичитка... Але вже сталося, як сталося.
Отже, що мені не сподобалось:
👎 Поводження з китайськими іменами: перекладачка та цілих три редактори, імовірно, не мали досвіду роботи з ними, тому перші відсотків так 30 книги коїться суцільний безлад. Імена-прізвища то відмінюють, то не відмінюють, то змінюють як одну морфологічну одиницю, то як дві. Ближче до середини книги ця проблема зникає, адже, схоже, усі причетні нарешті визначилися, що з цим робити.
👎 Не завжди доречний добір термінології, яка іноді не тримається купи: на одне англійське "concubine" у нас чомусь існує два відповідники — "коханка" та "конкубіна", жонглюють ними вельми хаотично. Один і той самий тип ці називають то металевим, то залізним.
👎 Дивна стилістика. Іноді... дуже дивна. Або ж неймовірна любоу перекладачки/редакторів до зменшено-пестливих форм.
Під час читання я прям кілька разів ловила себе на думці: "Стривайте, щось тут, бляха, не те". І часто це були навіть не абзаци, а ледь не цілісінькі сторінки, від початку до кінця усіяні цими "пальчиками, екранчиками, хмаринками, листочками, планшетиками" абощо. "Водоспадик" став останньою краплею 🙅♂️
І, як ви розумієте, це порядно так вибивалось із загального концепту. "Залізна вдова" — криваве жорстоке фентезі, сповнене доволі детальних описів каліцтв, травм, фізичного та психологічного насильства. І коли просто серед цього всього з читачем раптом починають безконтрольно сюсюкатись, тим паче — у словах автора... це трохи заважає сприйняттю. І дратує. Не кажучи вже про те, що оригінальний текст не давав жодних підстав для такого перекладацького рішення.
👎Повтори та фактичні помилки. Вони були, і немало. Особливо це стосується повторів, іноді ледь не через слово. При чому переважна більшість перекладеного тексту доволі поетична, перекладачці чудово вдалося симулювати певну архаїчність і піднесеність азійського літературного стилю (навіть при тому, що оригінал дещо сухуватий у цьому плані), там були й дуже цікаві рішення по лайці, по добору рідковживаних синонімів, у мене не склалося враження, що всім причетним було п+п. І чому за такого розмаїття художніх засобів я раз у раз постійно чіплялась за недолугі повтори, які сильно просаджували загальний ритм тексту — уявлення не маю 🥲
Із фактичними помилками приблизно та сама історія — серединка наполовинку. От із одного боку, важко сказати, що якісь глобальні чи важливі сенси катастрофічно перекручені, а з іншого — кожного, КОЖНОГО разу, як я звіряла український переклад із оригіналом, знаходилась хоча б одна повноцінна сенсовна помилка. Переважно, як я вже й сказала, вони стосувалися не дуже значних речей: хто як сів, куди підійшов, описів дрібної моторики чи жестикуляції. Із того, що добре пам'ятаю — сцена біля водоспаду.
Контекст: хлопець і дівчина сидять біля водоспаду, оповиті вогким повітрям
Оригінал:
“You all right, Zetian?” he whispers, tweezing hand suspended in a gossamer swirl of humidity from the waterfall not far from our hiding place.
Переклад:
— Ти як, Дзетянь, усе нормально? — шепоче, простягаючи руку з пінцетом до хмарки прохолодної вологи — у повітрі серпанок від водоспадика, що поряд із нашим сховком.
Ну, тобто в українському перекладі звідкілясь береться якась "хмарка вологи", до якої ще й руку можна простягнути, наче вона нерухомо висить у повітрі, порушуючи всі закони фізики. Чи критично це? Та ні, звісно. Чи дивно це? Ну, є троха 👀
Загалом, для себе я зупинюсь приблизно на таких оцінках...
Переклад: ⭐️⭐️⭐️⭐️
Редактура, коректура: ⭐️⭐️⭐️
Друк, верстання, оформлення: ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️