Я ні в кого,
Ніколи
Не забуваю речей.
Я боюся: вертатись - залежність.
Той покинутий шарф -
наче шия з плечей.
Вам дарую - його і бентежність.
Що гублю - всім дарую:
шарфи і людей -
І шматкам серця не виростати.
Не губила - не треба
виплакати очей:
Краще йти і душі не картати.
Та на вулиці цій
світить тепло вікно.
Цього світла чомусь не боюся.
Я зайду? Ззовні вогко й темно...
Я залишу тут щось -
й повернуся.
Ніколи
Не забуваю речей.
Я боюся: вертатись - залежність.
Той покинутий шарф -
наче шия з плечей.
Вам дарую - його і бентежність.
Що гублю - всім дарую:
шарфи і людей -
І шматкам серця не виростати.
Не губила - не треба
виплакати очей:
Краще йти і душі не картати.
Та на вулиці цій
світить тепло вікно.
Цього світла чомусь не боюся.
Я зайду? Ззовні вогко й темно...
Я залишу тут щось -
й повернуся.